Чому рани при цукровому діабеті загоюються повільніше

Цукровий діабет є хронічним захворюванням, яке супроводжується підвищенням рівня глюкози в крові пацієнта. Небезпека хвороби полягає в її наслідках, які можуть призвести до полінейропатії, тяжких розладів мікроциркуляції, гострих метаболічних порушень, а також повільного загоєння ран. Недарма ця патологія входить до трійки захворювань, що призводять до інвалідності.

Зміст:

1. Причини розвитку цукрового діабету
2. Класифікація цукрового діабету
3. Симптоми та невідкладні стани
4. Чому у пацієнтів із цукровим діабетом довго загоюються рани
5. Правила лікування ран при діабеті
6. Препарати для загоєння ран при діабеті
7. Профілактика повільного загоєння ран
8. Висновки

Цукровий діабет є загальною назвою для ендокринних захворювань, які пов’язані з порушенням рівня глюкози в крові внаслідок проблем з інсуліном. Цей гормон виробляється підшлунковою залозою. Саме він регулює рівень глюкози в крові. Якщо у людини розвивається така патологія, то її організм не може правильно виробляти або використовувати інсулін, що призводить до підвищення рівня цукру в крові.

Цукровий діабет є серйозним захворюванням, яке може призвести до різних ускладнень. До них належать повільне загоєння ран і швидке погіршення загального стану пацієнта. У пацієнтів із цим діагнозом загоєння ран потребує цілеспрямованого контролю глікемії, регулярного догляду за шкірою, уважного спостереження за будь-якими ушкодженнями, своєчасного застосування антисептиків і антибактеріальних засобів, які допоможуть запобігти ускладненням і прискорити процес регенерації тканин. Рани при діабеті потребують тривалого лікування. Головне правило – запастися терпінням під час лікування, адже будь-які ушкодження шкіри загоюються довго і можуть призвести до рецидиву.

Причини розвитку цукрового діабету

Сучасна медицина добре обізнана з причинами розвитку захворювання, що дає змогу фахівцям контролювати перебіг хвороби. У підшлунковій залозі є клітини, що синтезують інсулін. Без цього гормону глюкоза не може проникнути всередину клітин. Причинами розвитку патології є:

• генетичні фактори. Ці порушення сприяють розвитку аутоімунних захворювань і патологій підшлункової залози;
• ожиріння. Накопичення зайвих кілограмів сприяє порушенню обміну речовин, за якого тканини стають нечутливими до інсуліну;
• порушення роботи імунної системи. Цей процес характеризується ураженням тканин підшлункової залози;
• перенесені вірусні інфекції. Вплив токсинів на підшлункову залозу може негативно впливати на організм і призвести до розвитку цукрового діабету;
• прийом кортикостероїдів;
• порушення функції надниркових залоз;
• серцево-судинні захворювання.

Цукровий діабет рідко є вродженою патологією, однак спадкові фактори зумовлюють швидкий розвиток захворювання в будь-якому віці. Для ефективного лікування хвороби необхідно знати механізми та причини розвитку патології, адже саме від цього залежить план терапії.

Класифікація цукрового діабету

Існує загальна класифікація цукрового діабету. У медичній практиці виділяють симптоматичну та істинну форми хвороби. Симптоматична форма розвивається на тлі інших захворювань, а істинна форма поділяється на два типи, які описані в таблиці.

Також фахівці відзначають гестаційний цукровий діабет. Він розвивається під час вагітності та самостійно проходить після пологів. Лікування цього типу передбачає дотримання дієти і, за потреби, інсулінотерапію. За ступенем тяжкості захворювання може мати легкий, середній або тяжкий ступінь перебігу.

Симптоми та невідкладні стани

Класифікація захворювання є складною та масштабною. Вона дає змогу відобразити ступінь тяжкості хвороби, а також її тип. Кожна стадія перебігу недуги супроводжується різною симптоматикою. Насамперед порушується толерантність до глюкози. Саме з цього починається цукровий діабет другого типу. Зазвичай це проявляється у вигляді підвищення рівня глюкози після прийому їжі. З часом у пацієнта з’являються:

• сильна спрага, через яку пацієнт п’є дуже багато води;
• поліурія, за якої людина часто ходить до туалету;
• зниження ваги;
• ослаблений імунітет і часті інфекції сечовивідних шляхів;
• ушкодження шкіри та рани, які довго не загоюються;
• біль у животі, діарея;
• погіршення зору;
• набряклість, порушення функції нирок;
• поява плям на шкірі;
• порушення чутливості шкіри кінцівок.

Унаслідок підвищеного рівня глюкози вуглеводи намагаються вбудуватися в молекули ферментів і клітинні мембрани, які вже не здатні правильно функціонувати. Внаслідок цього порушується робота капілярів і нервових волокон, уражаються міокард, печінка та нирки, погіршується кровопостачання. Окрім повільного розвитку симптомів, хвороба здатна спричинити гострі метаболічні розлади. Небезпека такого стану проявляється у вигляді пригнічення свідомості, апатії, блювання та втрати орієнтації в часі.

Чому у пацієнтів із цукровим діабетом довго загоюються рани

Постійно підвищений рівень цукру в крові безпосередньо впливає на якість і швидкість загоєння ран. Це підтверджено численними дослідженнями. Такий процес зумовлений:

• порушенням роботи лейкоцитів: клітини крові, які забезпечують імунний захист організму, виробляють антитіла, знищують бактерії та чужорідні клітини. Однак якщо лейкоцитів у крові мало, вони не можуть функціонувати на повну силу, а імунна відповідь стає слабкою. Саме тому організм не запускає повноцінний процес загоєння тканин;
• витонченням стінок капілярів і втратою їхньої еластичності: судини повільніше відновлюються внаслідок витончення стінок капілярів;
• розвитком ураження нервів: організм людини не помічає рану і пізно починає її лікування, що може бути пов’язано з нейропатією;
• поганим кровообігом і порушенням місцевого метаболізму, внаслідок чого поживні речовини не доходять до місця призначення.

Цукровий діабет негативно позначається на життєдіяльності організму людини, стані її органів, слизових оболонок і шкіри. Деякі ділянки тіла, особливо нижні кінцівки, втрачають здатність до відновлення. Найчастіше пацієнти стикаються із синдромом діабетичної стопи, оскільки в нижніх кінцівках порушується робота нервових закінчень і капілярів. Шкірні покриви змінюють колір, лущаться, довго загоюються, виникають набряклість і деформація, з’являються тріщини та виразки.

Правила лікування ран при діабеті

Багато людей думають, що лікування ран при діабеті проводиться так само, як і зазвичай: з використанням йоду, зеленки та пластиру. Але це зовсім не так. Фахівці рекомендують доглядати за ранами за такою схемою:

• насамперед слід акуратно очистити ушкоджену ділянку від забруднень;
• далі необхідно дати рані підсохнути;
• після цього потрібно обробити ушкодження антисептиком. Це може бути перекис водню, мірамістин, хлоргексидин або розчин йоду. Після цього необхідно посипати рану спеціальним порошком;
• після обробки на рану слід нанести загоювальну мазь і перев’язати ушкоджену ділянку стерильним бинтом або закрити пластиром для захисту від забруднень та інфекції. Пов’язка має вбирати виділення з рани й легко зніматися без повторного травмування;
• ушкодженій ділянці потрібно забезпечити спокій. Якщо рана розташована на стопі, то необхідно обмежити рухливість і фізичну активність.

Перев’язки необхідно проводити регулярно, не рідше ніж двічі на добу. Пацієнт повинен самостійно контролювати процес загоєння, стежити за часом обробки ран і оглядати їх, щоб своєчасно помітити зміни. Якщо самостійне лікування не допомагає, рана не загоюється або помітні негативні зміни, слід звернутися до лікаря за медичною допомогою. Зазвичай фахівець призначає антибіотики, додаткові загоювальні засоби та судинну терапію.

Препарати для загоєння ран при діабеті

За відсутності належного лікування підвищується ризик розвитку грибкової або бактеріальної інфекції, що значно погіршить ситуацію. У результаті рани стануть гнійними, а інфекція почне поширюватися на глибші шари тканин. У підсумку в пацієнта можуть розвинутися запалення кісток, остеомієліт, гангрена з подальшою ампутацією. Саме тому варто починати лікування вчасно. Для прискорення регенерації рекомендується використовувати загоювальні засоби, описані в таблиці.

Під час підбору місцевих препаратів потрібно переконатися, що у складі немає спирту, саліцилової кислоти та барвників. До місцевого лікування варто додати прийом вітамінів для усунення дефіциту мікроелементів в організмі. Краще впливати на рану зсередини та зовні, щоб поліпшити обмінні процеси й підвищити тонус організму. Вибір медикаментів краще довірити лікарю. Не слід використовувати препарати без консультації фахівця.

Профілактика повільного загоєння ран

Пацієнтам із цукровим діабетом необхідно дбати про своє здоров’я. Щоб поліпшити стан і прискорити процес загоєння ран, слід дотримуватися елементарних правил профілактики:

• дотримуватися гігієни тіла: при чистій шкірі знижується ризик занесення інфекції при травмуванні шкірних покривів;
• використовувати зволожувальний крем для пом’якшення шкіри: крем дасть змогу вчасно усунути сухість і запобігти появі тріщин;
• приймати колаген: колаген покращує еластичність і міцність шкіри;
• проводити щоденний огляд тіла: пацієнт із цукровим діабетом повинен щодня оглядати тіло на наявність ушкоджень, щоб вчасно вжити заходів;
• підбирати зручне, м’яке та вільне взуття за розміром, щоб воно не натирало і не ушкоджувало шкіру;
• стежити за потовиділенням: вологе середовище — це сприятливий ґрунт для розвитку бактерій. Якщо в такому місці з’явиться рана, існує високий ризик занесення інфекції.

Також слід регулярно проходити профілактичні огляди у лікаря, дотримуватися дієти, займатися фізичною активністю, стежити за гормональним фоном, уникати стресових ситуацій і приймати призначені лікарські препарати. Це допоможе знизити негативне навантаження на імунітет.

Висновки

Цукровий діабет – це група захворювань обміну речовин, за яких виникає неконтрольоване підвищення рівня глюкози в крові. За нормальних умов інсулін, що виробляється підшлунковою залозою, контролює засвоєння глюкози клітинами та обмін вуглеводів в організмі. У результаті патології пацієнт відчуває спрагу, страждає від частого сечовипускання та відчуває сильне почуття голоду. Без належного лікування підвищення рівня цукру в крові може призвести до ускладнень у вигляді захворювань нервової системи, серця, судин і нижніх кінцівок. Не варто забувати, що при розвитку цієї недуги будь-які ушкодження та рани загоюються повільніше. Це відбувається через підвищений рівень цукру, який ушкоджує кровоносні судини, знижує імунітет і порушує роботу нервової системи. Це призводить до ушкодження тканин, слабкого утворення нових клітин і високого ризику інфікування. Особливо небезпечні для пацієнта з діабетом довго незагойні рани, які можуть потребувати спеціалізованої медичної допомоги.