Вірус простого герпесу 1 і 2 типу

Герпетична інфекція, в народі звана герпесом, представляє собою групу захворювань, збудником яких вважається вірус герпесу. Ця недуга має безліч різних типів, але в більшості випадків захворювання пов’язане з вірусами простого герпесу I і II типу. Коли інфекція потрапляє в організм людини, вона залишається там назавжди. Проявляється хвороба за перших ознак ослаблення імунної системи. За появи перших симптомів лікар зможе підібрати комплексне лікування, яке поліпшить стан пацієнта, але вилікувати хворобу не можна.

Зміст:

1. Загальна інформація        
2. Симптоматика герпесу 1 і 2 типу
3. Причини появи герпесу
4. До яких фахівців звертатися
5. Діагностика герпесу 1 і 2 типу
6. Лікування герпесу
7. Профілактика герпесу 1 і 2 типу
8. Можливі ускладнення

За статистичними даними, близько 4 мільярдів людей у світі у віці до 50 років інфіковані вірусом простого герпесу I типу, саме він є причиною орального герпесу, що проявляється на губах людини. Інфекція II типу вважається причиною генітального герпесу, на нього страждає близько півмільярда людей на планеті. Найчастіше хвороба протікає безсимптомно або симптоматика залишається нерозпізнаною. Здебільшого інфекція проявляється у вигляді хворобливих пухирців або виразок, які через деякий час можуть заново утворюватися.

Людина, яка інфікована герпесом, заразна для оточуючих завжди. Хворобу можна виявити в будь-якому віці в результаті дослідження будь-якої біологічної рідини, включно з кров’ю, слиною та іншими виділеннями. Максимальна концентрація вірусу визначається в бульбашках, які виникають на клінічній стадії захворювання, під час загострення, тому саме в цей період хвороба може передаватися оточуючим.

Загальна інформація       

Простий герпес І типу – це найпоширеніше захворювання у світі, що спричиняє на шкірі болючі виразки. Передається вірус під час контакту «шкіра до шкіри», повітряно-крапельним шляхом або через засоби особистої гігієни. Також вірус може передатися дитині від матері в період виношування плоду. Симптоматика хвороби піддається лікуванню, але повністю вилікувати недугу неможливо. Збудником хвороби є Herpes, що належить до сімейства Herpesviridae. З цією недугою стикається багато хто, цей тип є менш небезпечним з усіх різновидів захворювання. Інфекція потрапляє в організм людини через слизові оболонки, після чого вона проникає в нервові клітини, де починає миттєво розмножуватися, а частинки вірусу впроваджуються в гени. Саме в цей період починає активуватися імунітет, але інфекція глибоко проникає в нервові ганглії, де розпочинається етап очікування, доки імунна система знову ослабне.

Вірус герпесу II типу найчастіше вражає геніталії людини. Передача інфекції здійснюється статевим шляхом. Інфікування може відбуватися безсимптомно, але у фазі активного прояву герпес може викликати біль і дискомфорт, підвищуючи ризик передачі захворювання іншим людям. Наявність генітального герпесу може негативно позначитися на статевому житті через появу дискомфорту. Але, незважаючи на це, кожен носій вірусу з часом адаптується до життя з цією недугою.

ВПГ-1 і ВПГ-2 можуть залишатися в організмі людини в неактивній формі, іноді проявляючись внаслідок стресу, ослаблення імунітету або різних інфекцій.

Симптоматика герпесу 1 і 2 типу

У більшості уражених людей герпетична інфекція може протікати безсимптомно або зі слабо вираженими проявами. Багато пацієнтів навіть не підозрюють про те, що вони є переносниками інфекції і можуть передавати хворобу іншим людям. Симптоматикою герпесу є поява виразок і пухирців із прозорою рідиною всередині. Повторний прояв хвороби може мати інші симптоми, що характеризуються: 

• підвищенням температури тіла;
• ломотою в тілі;
• головним болем;
• збільшенням лімфатичних вузлів.

При повторному прояві хвороби симптоматика може бути різною і відрізнятися від перших ознак. Симптоми можуть включати свербіж, поколювання або печіння в тих місцях, де формуються виразки. До поширених ознак орального герпесу відносять появу відкритих або закритих уражень, які формуються в роті, на губах або в області навколо рота. Генітальний герпес характеризується наявністю пухирців у ділянці геніталій і ануса. Ці уражені ділянки викликають біль і дискомфорт. Пухирці можуть розкриватися, сочитися і покриватися скоринкою. Згодом симптоми можуть виникнути заново, але повторна їхня поява протікає легше, ніж першого разу.

Причини появи герпесу

Герпес 1 типу є лабіальним різновидом хвороби, який проявляється на губах, шкірі та слизових оболонках обличчя. Другий тип герпетичної інфекції вважається генітальним підвидом захворювання, який характеризується появою виразок на статевих органах. Вірус герпесу містить ДНК, який здатний приєднуватися до слизових оболонок, шкіри. Частинки інфекції ведуть активний процес розмноження в уражених клітинах без прояву симптоматики. ДНК вірусу мають здатність тропізму або спорідненості до нервової тканини, тому вірус тривалий час може перебувати в «сонному» стані, зберігаючи свою життєздатність. У момент ослаблення імунітету інфекція активується, викликаючи перші симптоми.

Першим типом герпесу можна заразитися повітряно-крапельним або контактним шляхом, а інфекція другого типу передається тільки статевим шляхом. Також обидва типи вірусу можуть передаватися через інфіковану кров, від матері до дитини або під час пологів.

Ще одним фактором зараження герпесом можуть виступати генетичні передумови у вигляді схильності до вірусних інфекцій і спадковості. Наявність інших захворювань (наприклад, ВІЛ) може збільшити ризик інфікування. Також причинами зараження може слугувати нестача сну, неправильне харчування, надмірні фізичні навантаження, які збільшують ризик активізації ВПГ-1.

До яких фахівців звертатися

У разі підозри на герпетичну інфекцію людині слід звернутися до фахівця. Щоб встановити правильний діагноз, необхідно записатися на консультацію до:

• терапевта. Лікар зафіксує первинне звернення і направить людину до вузького спеціаліста;
• дерматолога. Після появи виразок на шкірі багато людей звертаються до дерматолога, який спеціалізується на шкірних захворюваннях;
• венеролога. Цей фахівець спеціалізується на захворюваннях та інфекціях, які передаються статевим шляхом;
• гінеколога. Жінки можуть прийти на прийом до гінеколога в разі ураження статевих органів;
• імунолога. Якщо необхідно оцінити роботу імунної системи, варто записатися на прийом до імунолога, який допоможе визначити тип інфекції та підбере комплексну терапію для поліпшення імунітету.

Не варто займатися самолікуванням, адже воно може бути небезпечним для здоров’я, тому за першої появи симптоматики герпесу необхідно негайно звернутися до лікаря для отримання діагнозу та лікування.

Діагностика герпесу 1 і 2 типу

Щоб поставити правильний діагноз, фахівець повинен виконати низку заходів для підтвердження симптоматики вірусу герпесу 1 або 2 типу. Насамперед лікар проводить бесіду з пацієнтом, збираючи анамнез. Під час розмови пацієнт повинен детально описати своє самопочуття і симптоми прояву захворювання. Після збору інформації фахівець проводить об’єктивне обстеження у вигляді огляду шкірних покривів людини. Після огляду лікар визначає наявність герпетичної інфекції по всіх зонах тіла, які вказав пацієнт. Для підтвердження діагнозу фахівець може призначити проходження додаткових досліджень.

Аналізи крові призначають для точного визначення наявності герпесу в крові пацієнта, оскільки з цією недугою схожі й інші захворювання: вітряна віспа, бешихове запалення, ентеровірусна, стафілококова або стрептококова інфекція. Завдяки обстеженню лікар поставить точний діагноз і призначить правильне лікування.

Лікування герпесу

Герпес 1 і 2 типу найчастіше піддаються амбулаторній терапії. Стаціонарне лікування зазвичай необхідне пацієнтам зі складною формою протікання інфекції, а також у разі ускладнень. Основою лікування герпесу в дорослих пацієнтів є застосування противірусних засобів, дія яких спрямована проти ВПГ. Терапія призначається для кожного пацієнта індивідуально, але найчастіше лікування означає приймання таблеток, що містять антивірусні речовини, які застосовуються відповідно до двох стратегій:

• у разі довгострокової протирецидивної терапії. Прийом препаратів призначається курсом, якщо інфекція загострюється частіше раза на 1-2 місяці. У цьому випадку препарати приймають внутрішньо протягом року;
• у міру прояву симптомів. Якщо інфекція проявляється рідше, ніж раз на два місяці, тоді пацієнт приймає мінімальну дозу препарату під час активізації перших симптомів захворювання. Активні речовини пригнічують активність вірусу, а виразки на шкірі не з’являються.

Ще одним препаратом для місцевого лікування герпесу є крем Лабіум на основі діючої речовини пенцикловіру. Крем застосовується для лікування зовнішніх проявів інфекції. Препарат активно бореться з висипаннями, болісними виразками. Випускається він у формі білого крему з рівномірною консистенцією і концентрацією діючої речовини у вмісті 1%. Завдяки чому використовувати його дуже зручно й економічно.

До переваг крему Лабіум можна віднести безпеку, ефективність і доступну вартість. Засіб розроблено для терапії герпесу губ,  тому Крем слід наносити тільки на уражені герпесом ділянки на губах або на шкіру навколо рота.          

Профілактика герпесу 1 і 2 типу

Існує низка профілактичних заходів, які допоможуть зменшити ймовірність прояву інфекції. Щоб попередити повторні спалахи хвороби, фахівці рекомендують:

• вести здоровий спосіб життя, дотримуватися графіку сну, додати у своє життя фізичні навантаження, правильне харчування;
• звести до мінімуму стрес;
• проводити своєчасні профілактичні та терапевтичні дії в разі зараження інфекційними захворюваннями;
• підтримувати ключові показники здоров’я, включно з артеріальним тиском, рівнем холестерину, глюкози у межах норми;
• уникати надмірного перебування на сонці;
• застосовувати методи контрацепції під час статевих актів;
• уникати переохолодження.

Також запобігти рецидивам вже присутнього вірусу герпесу можна за допомогою спеціальної вакцини.

Можливі ускладнення

Пацієнти з ослабленим імунітетом можуть захворіти на герпетичну інфекцію, яка протікатиме у важчій формі та з частими рецидивами. До переліку ускладнень герпесу 2 типу, які рідко трапляються, можна віднести дисеміновану інфекцію і менінгоенцефаліт, який представляє собою інфекцію головного мозку. У більш рідкісних випадках у пацієнтів, які страждають на ВПГ-1, можуть виникати важкі ускладнення у вигляді енцефаліту або кератиту. Наявність в організмі людини герпетичної інфекції 2 типу підвищує ініціювання ВІЛ у кілька разів. 

Також до ускладнень можна віднести розвиток неонатального герпесу, який виникає під час контакту новонародженого малюка з вірусом герпесу під час пологів. Це ускладнення трапляється дуже рідко, але, тим не менш, належить до важкого стану, який може призвести до інвалідності або смерті. Найбільший ризик захворювання на неонатальний герпес виникає в тому випадку, коли жінка заражається інфекцією на пізніх термінах вагітності.