Як відрізнити вірусний фарингіт від бактеріального

Біль у горлі є найпоширенішою причиною звернення до лікаря. Цей симптом викликає дискомфорт під час ковтання, часто супроводжується лихоманкою, головним болем та загальним нездужанням. Більшість видів болю в горлі минає самостійно, деякі не потребують медичної допомоги. Однак важливим завданням є правильне визначення причини: чи викликаний біль вірусом, чи бактеріями. Розуміння цієї різниці є вкрай важливим, адже лікування кардинально відрізняється.

Зміст:

1. Які бувають види фарингіту
2. Вірусний і бактеріальний фарингіт: у чому різниця
3. Які причини вірусного фарингіту
4. Симптоми вірусного фарингіту
5. Причини та симптоми бактеріального фарингіту
6. Як відбувається діагностика захворювання
7. Лікування вірусного та бактеріального фарингіту
8. Можливі ускладнення фарингіту
9. Висновки

Фарингіт – це захворювання запального характеру, яке вражає слизову оболонку глотки та структури лімфоїдної тканини. Хвороба вражає як дорослих, так і дітей, вона супроводжується болем, першінням та дискомфортом під час ковтання. Багато пацієнтів вважають, що захворювання є первинним, однак причини його розвитку можуть бути різними. Саме від причини залежить перебіг хвороби, а також вираженість симптомів. Глотка бере участь одночасно в декількох процесах, включаючи дихання, ковтання, а також захист організму від інфекцій. Коли на слизову потрапляють бактерії або віруси, починає розвиватися запальний процес, у відповідь на який з’являються набряк, почервоніння, біль та відчуття сухості.

Детальніше про препарат

Фарингіт розвивається як частина загальної інфекції верхніх дихальних шляхів, саме тому захворювання може супроводжуватися нежитю, слабкістю, кашлем і підвищенням температури. У рідкісних випадках патологія зачіпає мигдалики та носову порожнину. Головне для пацієнта – не просто зняти симптоми, а й підібрати правильну тактику дій.

Які бувають види фарингіту

У медичній практиці фарингіт поділяється на кілька типів залежно від причин та клінічної картини. Для призначення правильного лікування лікарю необхідно визначити тип фарингіту.

Класифікація захворювання включає вірусний фарингіт, який зустрічається у 80 % пацієнтів, решта 20 % припадає на бактеріальні форми, а також специфічні види захворювання.

Вірусний і бактеріальний фарингіт: у чому різниця

Вірусний фарингіт зустрічається набагато частіше, ніж бактеріальний. Для пацієнта така відмінність є важливою, адже причини розвитку захворювання безпосередньо впливають на вибір типу лікування. Засоби, що допомагають при бактеріальній інфекції, не діють на віруси. Вірусна форма захворювання розвивається поступово: спочатку людина відчуває першіння, сухість і неприємні відчуття в горлі, потім можуть з’явитися слабкість, нежить, кашель, лихоманка. Загальне самопочуття погіршується поступово. Бактеріальний фарингіт починається раптово й супроводжується різким болем у горлі. Ковтання може бути утрудненим, а температура підвищується.

Остаточно оцінювати стан горла має фахівець. Якщо інфекція спричинена вірусом, то під час огляду горла буде помітно почервоніння слизової оболонки, набряклість, стікання слизу по задній стінці глотки, у поодиноких випадках спостерігаються дрібні пухирці. Якщо ж інфекція бактеріальна, то на мигдаликах утворюється наліт, спостерігається гіперемія та болючість лімфатичних вузлів. Деякі пацієнти відчувають симптоми обох форм захворювання. Саме тому самолікування може бути ненадійним і навіть небезпечним. Важливо пам’ятати, що не завжди симптоматика точно вказує на причину розвитку фарингіту. Іноді вірусна інфекція протікає важко, а бактеріальна не має жодних проявів. Не варто забувати, що на тлі вірусного перебігу хвороби можуть розвинутися бактеріальні ускладнення.

Які причини вірусного фарингіту

Головною причиною розвитку вірусного фарингіту є віруси, що вражають слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. До таких вірусів можна віднести:

• риновіруси;
• аденовіруси;
• вірус Коксакі;
• вірус грипу.

Збудники активно поширюються в сезон застуд. Після потрапляння на слизову оболонку вони викликають запалення, спричиняючи типові для застуди симптоми. Захворювання може розвиватися самостійно або на тлі загальної вірусної інфекції. Також на розвиток фарингіту впливають не тільки віруси, а й деякі обставини, що підвищують ризик зараження. До групи ризику можна віднести людей, які контактують із хворими, проводять багато часу в закритих приміщеннях, офісах, складах, зазнають високих навантажень. Сухе повітря в приміщенні, загальна слабкість, перевтома, нестача сну та відпочинку знижують стійкість слизової оболонки горла.

Часто пацієнти сприймають вірусний фарингіт як звичайну застуду, однак запалення глотки є частиною загальної реакції організму на інфекцію, а не лише локальним болем. Вірус запускає запальний процес, що зачіпає слизову оболонку, судини та місцеву імунну відповідь. Саме тому пацієнт відчуває слабкість, ломоту в тілі, температуру навіть за помірного болю в горлі.

Симптоми вірусного фарингіту

Вірусний фарингіт найчастіше розвивається поступово. У перші дні людина відчуває першіння, сухість, легкий дискомфорт у горлі, який з часом посилюється. До найпоширеніших проявів захворювання належать:

• печіння, першіння в горлі;
• помірна лихоманка. Температура при цій формі перебігу хвороби буває помірною, але в деяких людей вона може підніматися вище;
• закладеність носа, нежить. У пацієнтів часто спостерігаються слизові виділення з носа та відчуття стікання секрету по задній стінці горла;
• кашель на тлі стікання слизу по задній стінці, особливо в положенні лежачи;
• головний біль, слабкість.

Симптоматика цієї форми фарингіту безпосередньо залежить від типу вірусу, який спричинив захворювання. У рідкісних випадках захворювання може супроводжуватися кон’юнктивітом, висипаннями на шкірі, яскраво вираженою слабкістю. Також хвороба у різних людей проявляється по-різному, саме тому лікар оцінює не один симптом, а всю сукупність ознак.

Причини та симптоми бактеріального фарингіту

Бактеріальна форма фарингіту зустрічається набагато рідше за вірусну, проте вона вимагає особливої уваги. Причиною розвитку захворювання є збудники Streptococcus pyogenes або Fusobacterium necrophorum. У цьому випадку симптоматика проявляється раптово, ознаки хвороби виражені яскравіше. Зазвичай пацієнт помічає різке погіршення стану, посилення болю під час ковтання. Для фарингіту, спричиненого стафілококом, характерні:

• висока температура тіла;
• сильний біль у горлі та утруднення під час прийому їжі або рідини;
• наліт. Під час огляду лікар діагностує наліт у заглибленнях мигдаликів та яскраве почервоніння слизової оболонки глотки;
• збільшення та біль у лімфатичних вузлах.

Також симптомами можуть бути нежить і кашель, які на тлі інших симптомів можуть бути менш вираженими. Бактеріальний фарингіт неможливо визначити за однією лише ознакою, іноді лікарю потрібна додаткова діагностика.

Як відбувається діагностика захворювання

Діагностичні методи визначення хвороби включають кілька ключових етапів. Ці методи допомагають фахівцю визначити причину симптомів і підібрати необхідне лікування. До ключових методів належать:

• збір анамнезу. Насамперед лікар збирає дані про симптоми, тривалість захворювання, наявність алергічних реакцій, а також будь-які контакти з іншими хворими пацієнтами;
• фізичний огляд. Фахівець оглядає горло пацієнта, перевіряє наявність почервоніння, набряку, гнійних пробок на мигдаликах, проводить пальпацію лімфатичних вузлів у ділянці шиї для виявлення їхнього збільшення;
• мазок із горла. У разі підозри на бактеріальний фарингіт необхідно взяти з горла пацієнта мазок для культурального посіву, щоб визначити тип бактерії, яка спричинила захворювання;
• аналіз крові. У деяких випадках лікар може порекомендувати зробити загальний аналіз крові, щоб виявити ознаки бактеріальної інфекції або інші проблеми;
• тести на алергію. Якщо є підозра на алергічний фарингіт, лікар порекомендує провести низку тестів на алергію.

Іноді фарингіт може супроводжуватися ускладненнями, або захворювання не піддається стандартному лікуванню, у таких випадках необхідні додаткові дослідження у вигляді рентгену грудної клітки або комп’ютерної томографії.

Лікування вірусного та бактеріального фарингіту

Після визначення причин лікар ставить діагноз і розробляє індивідуальний план лікування, який може включати медикаментозне лікування, дієту, зміни способу життя, а також рекомендації щодо профілактики захворювання. Терапія залежить від форми захворювання.

Пацієнти повинні пам’ятати, що не кожен біль у горлі означає необхідність прийому антибіотиків. Універсальних препаратів для лікування фарингіту не існує: одним пацієнтам потрібна симптоматична терапія, а іншим – очна консультація та уточнення діагнозу. Самолікування може призвести до негативних наслідків, саме тому варто звернутися за допомогою до лікаря.

Можливі ускладнення фарингіту

Фарингіт не належить до захворювань, що становлять загрозу для життя людини, проте він може значно погіршити самопочуття, заважати роботі та виконанню повсякденних завдань. Основною проблемою вважається не біль у горлі, а ускладнення. Найчастіше на тлі інфекції розвивається бактеріальне запалення, яке поширюється на легені, середнє вухо або навколоносові пазухи. Такі ускладнення вже мають бактеріальну природу, хоча спочатку захворювання могло бути вірусним.

Приводом для звернення до лікаря зазвичай стають висока температура тіла, яка довго не спадає, біль у горлі, що посилюється, утруднення ковтання, ознаки болю у вусі або в ділянці носових пазух. Саме тому консультація з лікарем важлива для маленьких дітей, людей похилого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями. Також не варто зволікати з візитом до лікаря, якщо інфекція протікає у важкій формі. Своєчасне лікування допоможе уникнути ускладнень і швидше відновити здоров’я пацієнта.

Висновки

Фарингіт – це запалення задньої стінки горла. Воно може розвиватися як самостійне захворювання або на тлі інших інфекцій. Залежно від тривалості перебігу патологія буває гострою або хронічною. Причина виникнення захворювання має вірусну або бактеріальну природу. Симптоматика різних форм фарингіту відрізняється, тому й лікування захворювання різне. Основою профілактики захворювання вважається гігієна, розсудлива поведінка в період активності хвороби у оточуючих, уважне ставлення до власного здоров’я та своєчасне звернення до лікаря у разі появи перших ознак. Для запобігання захворюванню рекомендується регулярно провітрювати приміщення, користуватися індивідуальними засобами гігієни, мінімізувати контакт із хворими людьми, а також забезпечувати повноцінний сон і відпочинок. Такі методи вважаються простими, проте вони виявляються найефективнішими.