При запорі, вечірній прийом - ранковий ефект
- Ефективна та м’яка дія
- Нормалізує процес випорожнення
- Стимулює перистальтику
- Ефект контрольований в часі
Контрольоване м’яке рішення проблеми запору, без несподіваних позивів.
Необхідність не травматичної дефекації (при геморої, тріщина заднього проходу і прямої кишки)
ПОКАЗАННЯ: Запори або випадки, що потребують полегшення дефекації. Як і інші проносні засоби, ПІКОСЕН® не слід застосовувати щодня або протягом тривалого періоду без встановлення причини запору.
УПАКОВКА: По 15 мл або по 25 мл у флаконі в пачці
Інструкція для медичного застосування лікарського засобу (краплі)
ПІКОСЕН®
Склад:
діючі речовини: 1 мл містить натрію пікосульфату 7,5 мг; касії листя екстракту сухого (Cassiae folium extractum siccum) (4–6:1) (екстрагент – метанол 60 %, об/об) 10 мг;
допоміжні речовини: сорбіт (Е 420), натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219), ароматизатор «Альпійські трави», вода очищена.
Лікарська форма. Краплі оральні.
Основні фізико-хімічні властивості: рідина оранжево-коричневого кольору з характерним запахом, солодкувата на смак; при зберіганні допускається утворення осаду.
Фармакотерапевтична група.
Контактні проносні засоби. Код ATХ A06A В.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
ПІКОСЕН® – комбінований контактний проносний засіб. Натрію пікосульфат є проносним засобом місцевої дії триарилметанової групи, який після бактеріального розщеплення у товстій кишці стимулює її слизову оболонку, прискорюючи перистальтику, сприяє кумуляції води та електролітів у просвіті товстої кишки. Результатом цього є стимуляція дефекації, зменшення часу транзиту і пом’якшення калу.
Антраглікозиди касії гальмують абсорбцію рідини і стимулюють перистальтику стінок кишечнику.
Фармакокінетика.
Після перорального застосування натрію пікосульфат досягає товстого кишечнику без суттєвої абсорбції. Початок дії зазвичай відбувається через 6-12 годин після прийому препарату, залежно від вивільнення активного метаболіту. Після перорального застосування лише незначна кількість лікарського засобу може бути виявлена в органах і системах організму.
Проносний ефект препарату не корелює з рівнем активного метаболіту у плазмі.
Клінічні характеристики.
Показання.
Запори або випадки, що потребують полегшення дефекації.
Як і інші проносні засоби, ПІКОСЕН® не слід застосовувати щодня або протягом тривалого періоду без встановлення причини запору.
Протипоказання.
– Підвищена чутливість до діючих речовин, інших триарилметанів або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
– Кишкова непрохідність, обструкція кишечнику, біль у животі невстановленого походження, гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (включаючи, наприклад, гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт), гострі запальні захворювання кишечнику.
– Гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою та блюванням, що може вказувати на вищезазначені гострі захворювання, стан після операції на шлунково-кишковому тракті.
– Хвороба Крона, перитоніт, пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі.
– Геморой, тріщини прямої кишки.
– Спастичний коліт, гепатит та органічні ураження печінки, панкреатит, дивертикуліт.
– Метрорагія.
– Тяжкі порушення водно-електролітного балансу.
– Спадкова непереносимість фруктози.
– Нефрозонефрит, цистит.
– Защемлена грижа.
ПІКОСЕН® слід приймати під медичним наглядом при станах, які пов’язані з порушенням водного й електролітного балансу (наприклад, при тяжкому порушенні функції нирок).
Особливі заходи безпеки.
Пацієнтам, які страждають на хронічний запор, слід провести повну діагностику та встановити причину запору, якщо вона невідома.
Призначений для епізодичного застосування. Тривале та надмірне застосування може призвести до порушень водного або електролітного балансу, гіпокаліємії та до посилення атонії кишечнику. Повідомляли про випадки запаморочення та/або синкопе, які у часі збігалися із застосуванням натрію пікосульфату. Наявна інформація дає змогу припустити, що зазначені явища відповідають синкопе при дефекації (асоційованому з пробою Вальсави) або пов’язані з вазовагальною відповіддю на біль у животі.
Лікарський засіб містить сорбіт, тому пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати цей препарат.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування великих доз ПІКОСЕНУ® та діуретиків або кортикостероїдів може збільшити ризик порушення електролітного балансу, що може призвести до підвищення чутливості до серцевих глікозидів. Одночасне застосування з антибіотиками може послаблювати проносну дію препарату.
Особливості застосування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Немає достатніх досліджень за участю вагітних жінок. З огляду на безпеку, якщо можливо, ПІКОСЕН® не слід застосовувати у період вагітності.
На час застосування лікарського засобу годування груддю рекомендується припинити, тому що компоненти препарату можуть проникати у грудне молоко і спричинити часте рідке випорожнення дитини. У той же час за умови належного дозування виникнення небажаних ефектів у дитини є малоймовірним.
Досліджень з оцінки впливу на фертильність не проводили.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не проводили. Однак пацієнтів слід попередити про можливість розвитку внаслідок вазовагальної реакції (зокрема абдомінального спазму) таких побічних реакцій, як запаморочення та/або синкопе. У разі виникнення абдомінального спазму хворому слід уникати таких потенційно небезпечних видів діяльності, як керування автотранспортом або робота з механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим і дітям віком від 12 років застосовувати по 10-20 крапель.
ПІКОСЕН® слід приймати 1 раз на добу на ніч для того, щоб випорожнення кишечнику відбулося наступного ранку.
Слід приймати найменшу ефективну дозу лікарського засобу, необхідну для відновлення нормальної функції кишечнику.
ПІКОСЕН® не слід застосовувати щодня або протягом тривалого періоду без встановлення причини запору.
Діти.
Не призначати лікарський засіб дітям віком до 12 років.
Передозування.
Передозування може призвести до рідкого випорожнення (діареї), кишкових спазмів та клінічно значимої втрати рідини, калію та інших електролітів.
При гострому передозуванні наслідки можуть бути мінімізовані або усунуті шляхом примусового блювання або промивання шлунка через короткий час після прийому ПІКОСЕНУ®. Може виникнути необхідність у поповненні рідиною та корекції електролітного балансу. Можна застосовувати протиспазматичні засоби. Повідомляли про ішемію слизової оболонки товстого кишечнику при застосуванні великих доз натрію пікосульфату, значно більших за звичайно рекомендовані при запорах.
ПІКОСЕН®, як і інші проносні засоби, при тривалому передозуванні може призвести до хронічної діареї та болю в животі, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму та, можливо, до утворення каменів у нирках. При тривалому зловживанні проносними засобами повідомлялося про ураження ниркових канальців, метаболічний алкалоз, послаблення м’язів у результаті гіпокаліємії.
Побічні реакції.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, шкірні висипання, кропив’янка, відчуття свербежу, локальна та генералізована екзантема.
З боку шлунково-кишкового тракту: порушення травлення, анорексія, зміна забарвлення сечі, псевдомеланоз кишечнику, порушення водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпокальціємія), альбумінурія, гематурія, спазми та біль у животі, діарея, метеоризм, блювання, нудота. Тривале та надмірне застосування препарату може призвести до втрати рідини, калію та інших електролітів. Це, в свою чергу, може призвести до послаблення м’язів і порушення серцевої функції, особливо при одночасному застосуванні препарату з діуретиками або кортикостероїдами.
З боку нервової системи: запаморочення, синкопе. Вірогідність виникнення запаморочення та синкопе пов’язана з вазовагальною реакцією (такою як абдомінальний спазм або дефекація).
З боку ендокринної системи: гіперальдостеронізм.
Інші: порушення серцевої діяльності, підвищена втомлюваність, непритомність, сонливість, м’язова слабкість, судоми.
Термін придатності. 3 роки.
Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 15 мл або по 25 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник.
ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Станишівка, вул. Корольова, б. 4.
Пікосен мікра
Що таке запор?
ЗАПОР – це фізичний стан організму, що характеризується не регулярною чи ускладненою дефекацією, щільною консистенцією випорожнень, а також відчуттям не повного випорожнення.
Кожен з нас може сприймати запор по різному. Багато хто впевнений, що випорожнення мають виходити щоденно, а при рідших випадках, списують на запор. Інші, більше уваги звертають на вигляд колір, консистенцію, об’єм, форму калових мас.
Окрім не регулярного випорожнення, визначити запор можна за симптомами, що його супроводжують.
?
?
?
?
Симптоми:
-
Напруження
при дефекації -
Відчуття перешкоди,
що заважає
випорожненню -
Відчуття
«не повного»
випорожнення -
Здуття
-
Тверда
текстура
випорожнень
Чому виникає запор?
В багатьох випадках запор пов’язаний з сповільненням просування вмісту товстої кишки. Затримка просування може виникати під впливом лікарських засобів, в наслідок органічних змін, або в наслідок розладів дефікації, чи розладів, що виникають в результаті неправильного харчування.
На щастя, більшість випадків виникнення разових запорів, не пов’язані з небезпечними захворюваннями. Ось найбільш часті причини виникнення запорів:
Недостатня кількість
вживання рідини
Нормальні випорожнення на 70% складаються з води. При недостатній кількості вживання рідини, вміст кишківника стає більш в’язким, сухим, що призводить до проблем з дефекацією.
Незбалансоване харчування
Для нормальної роботи кишківника необхідним є вживання клітковини. Ми отриуємо її з овочами, фруктами, крупами, цільнозерновим хлібом, висівками та ін. При відсутності в раціоні харчування цих продуктів, виникають проблеми з випорожненнями. Ситуація може загостритися, якщо в харчуванні переважають білкові продукти, м'ясо, молочні продукти, яйця.
Малорухливий образ життя
При недостатній рухливості, знижується тонус м’язів, в тому числі тих, що відповідають за перистальтику шлунково-кишкового тракту. Чим більше часу ви проводите в сидячому або лежачому стані, тим вищим стає ризик запорів.
Старіння
З віком м’язовий тонус знижується, та запори можуть виникати частіше. Людям похилого віку особливо важко зберігати рухливість та підтримувати необхідний рівень фізичної активності.
Вагітність
Майбутні мами нерідко страждають від запорів через гормональні зміни, збільшення розміру матки, що в свою чергу тисне на кишечник та перешкоджає його нормальному функціонуванню.
Подорожі
Подорожуючи, ми змінюємо свій режим та раціон харчування в першу чергу, а також звичний режим життя. Іноді, це може вплинути на роботу кишківника.
Звички ігнорувати
позиви в туалет
Якщо дуже часто себе стримувати при виникненні позивів в туалет (наради, зустрічі з друзями, відсутності поблизу вбиральні), це може стати не корисною звичкою. Ваш організм, перестає сприймати сигнали позивів в туалет. І сигналізує вам, лише в крайньому випадку, коли кишківник переповнений.
Прийом деяких препаратів
Запор можуть викликати – антидепресанти, заспокійливі, біодобавки що вміщують залізо, спазмолітики (знеболюючі), діуретики (сечогінні), препарати для лікування серцево-судинної системи, проти судомні, послаблюючі (при регулярному застосуванні).
Розлади харчової поведінки
Запор може супроводжувати анорексію, булімію та інші розлади харчування. Організм не отримує необхідних активних речовин та рідини, що характеризується розладами випорожнення.
Стрес
Особливо небезпечний стан, що продовжується тривалий час. Стрес викликає погіршення процесу травлення, також провокує переїдання або недоїдання, перебої зі сном та ін.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
ОБОВ’ЯЗКОВО НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛІКАРЯ ЯКЩО:
- Запор виникає зненацька і супроводжується болем,відчуттям
«розпірання», спазмами та відчуттям неможливості «випустити гази». - Виникнення хронічного запору без провокуючих факторів (зміни
раціону, стрес, вживання лікарських препаратів та ін.). - При наявності крові у випорожненнях.
- Втрата ваги на фоні регулярних запорів.
- Кожен процес випорожнення супроводжується больовими
відчуттями - Запор триває більше 2-х тижнів.
- Розміри, форма, консистенція випорожнень різко змінилися.
Як уникнути запорів?
ЯКЩО ЗАПОР ВИНИКАЄ ЕПІЗОДИЧНО І НЕ МАЄ НЕБЕЗПЕЧНИХ СИМПТОМІВ, ПОБОРОТИ ЙОГО НЕ СКЛАДНО. ДОСТАТНЬО ВНЕСТИ ДЕЯКІ КОРЕКТИВИ В ЗВИЧАЙНИЙ РЕЖИМ ЖИТТЯ:
- Випивайте 2-3 склянки води додатково щодня.
- Вживайте овочі та фрукти на регулярній основі. Наприклад, заведіть звичку кожен ранок з’їдати яблуко, а на обід та вечерю – порцію овочевого салату.
- Висівки, будуть корисними для нормального функціонування кишечника.
- Зменшіть кількість м’яса, молока та яєць в раціоні.
- Знизьте вживання напоїв з вмістом кофеїну (кава, чай, енергетики).
- Не ігноруйте поклик сходити в туалет.
- Не ігноруйте тренування, хоча б раз на тиждень. І обов’язково прогулюйтесь пішки, це стимулює циркуляцію крові, тонус м’язів, особливо м’язи кишечника.
- Якщо проблема запору стоїть гостро, і немає часу чекати, прийміть послаблюючі засоби. Наприклад, ПІКОСЕН.
