Сезонні фактори чи зниження імунітету? Основні причини проявів герпесу на губах

Герпес – поширене захворювання, яке найчастіше вражає ділянку губ. За різними даними, майже 90% дорослого населення планети є носіями вірусу герпесу, і майже у 20% рецидиви хвороби трапляються по декілька разів на рік.

Що спричиняє прояви застуди на губах? Чому в одних хвороба не нагадує про себе роками, в той час як в інших болючий висип з’являється досить часто? Чи справді є пори року, коли рецидиви герпесу трапляються частіше? Чи існує взаємозв’язок між герпетичними рецидивами та імунітетом? Які є тригери інфекції, і чи можна якось запобігти частим рецидивам захворювання? Відповіді на головні питання про герпес – у статті.

Зміст:

1. Що таке герпес?
2. Звідки береться герпес?
3. Симптоми герпетичної інфекції
4. Основні тригери герпетичної інфекції
5. Герпес і сезонні чинники – чи є взаємозв’язок?
6. Герпес та імунітет – механізм взаємозв’язку
7. Герпес і зимова погода
8. Як ультрафіолет впливає на прояви герпесу?
9. Як лікують застуду на губах?

Що таке герпес?

Щоб зрозуміти, які фактори можуть призводити до рецидивів герпесу, спершу слід розібратися в природі захворювання. Ця хвороба належить до категорії вірусних інфекцій. Тобто її збудником є вірус. Причому є декілька вірусів, які можуть спричиняти герпетичну інфекцію. Загалом розрізняють 8 типів вірусів і, відповідно, стільки ж типів хвороби.

Те, що в побуті заведено називати застудою на губах – результат інфікування вірусом простого герпесу (ВПГ), або ж Herpes simplex (HSV). Найбільш поширені ВПГ 1 і 2 типів. Проникнувши одного разу в людський організм, цей вірус залишається в ньому назавжди. На сьогодні не існує препарату, який би міг повністю знищити Herpes simplex в людському організмі.

Інфекція може роками безсимптомно жити в організмі, а при певних сприятливих факторах нагадує про себе неприємними висипаннями на різних ділянках тіла. Якщо інфікування відбулося вірусом 1 типу, то говорять про наявність у людини так званого лабіального герпесу. Саме він вражає шкіру та слизові оболонки на губах, однак також може проявлятися на підборідді, щоках, в носі та біля носа, а в деяких випадках навіть на слизових оболонках очей.

Звідки береться герпес?

У більшості випадків люди інфікуються ВПГ в ранньому дитинстві. Найчастіше перше проникнення вірусу в організм дитини відбувається у віці від 6 місяців до 5 років, тобто тоді коли перестає діяти трансплацентарний, або так званий материнський імунітет.

Підхопити інфекцію можна при контакті зі слиною носія вірусу або ж через рідину, що виділяється з герпетичних пухирців. Заразитися можна й статевим шляхом.

Процес інфікування може відбуватися з типовими симптомами чи безсимптомно. Зазвичай інкубаційний період становить від 2 до 12 днів. Проте в багатьох випадках безпосередньо після проникнення в організм вірус може ніяк про себе не заявити. І лише при певних сприятливих обставинах інфекція активується.

Симптоми герпетичної інфекції

Коли лабіальний герпес проникає в людський організм, певний час він може залишатися в трійчастому гангліоні (вузол трійчастого нерва, що розташовується в ділянці щелепи). Далі в певний період інфекція досягає слизової оболонки чи шкіри, й розпочинається період розмноження активованого вірусу.

Візуальні симптоми лабіального герпесу мають свої особливості в залежності від фази розвитку інфекції. Так, на початковій фазі з’являється свербіж, почервоніння та печіння в інфікованій ділянці шкіри.

Наступним етапом стає поява невеликих пухирців. Свербіж, печіння та поколювання в цей період також посилюються. Крім того, можуть виникати виражені больові відчуття в ділянці шкіри довкола осередку інфекції. Характерний герпетичний висип при лабіальній формі має обмежену локалізацію. Зазвичай зосереджується на невеликій ділянці в куточку рота, на верхній чи нижній губі.

Про початок третьої фази розвитку лабіального герпесу говорять, коли в місці інфекції з’являються везикули, заповнені серозною рідиною.

Через 7-10 днів після появи перших візуальних ознак інфекції розпочинається 4 фаза. В цей час пухирці лопаються, і з них витікає накопичена серозна рідина. Саме в цей час найбільш високий ризик передачі інфекції іншим. На місці пухирців, що пошкодилися, спершу з’являються невеличкі ерозії, які на останній фазі розвитку інфекції заживають. На місці ранок формуються струпи, які за декілька днів відпадають. Зазвичай після повного загоєння інфекція не залишає після себе видимих слідів на шкірі.

У деяких людей гострі фази прояву герпесу супроводжуються слабкістю, підвищенням температури тіла, втратою апетиту. Проте в більшості випадків дискомфорт пов’язаний лише з болісними висипаннями.

Основні тригери герпетичної інфекції

Як уже згадувалося, вірус герпесу може тривалий час бути в організмі, ніяк не проявляючи себе, аж поки не виникнуть сприятливі для нього фактори. Спонтанні рецидиви інфекції можуть бути зумовлені різними тригерами – як внутрішніми, так і зовнішніми.

В переліку основних дослідники виділяють такі:

• сонячне світло, точніше ультрафіолетове випромінювання, що міститься в ньому (з цієї ж причини тригером ВПГ вважається і солярій);
• температурний вплив;
• травмування тканин, спричинені хірургічним втручання, лазерними процедурами, стоматологічними маніпуляціями, татуюванням;
• нейрохірургічні втручання чи пошкодження трійчастого нерва;
• стійке психічне перенапруження;
• розумова та фізична втома;
• хронічний стрес;
• променева терапія;
• імуносупресія, зумовлена ВІЛ, хіміотерапією, застосуванням кортикостероїдів (з цієї причини в осіб після трансплантації органів спостерігається більша частота герпетичних рецидивів);
• гормональні зміни в організмі, зокрема й зумовлені різними фазами менструального циклу, є дослідження, які вказують на взаємозв’язок між рецидивами ВПГ і лютеїновою фазою менструального циклу;
• інфекційні захворювання, особливо верхніх дихальних шляхів.

І цей перелік є далеко неповним.

Герпес і сезонні чинники – чи є взаємозв’язок?

Свого часу в медичному журналі IOVS були опубліковані результати дослідження, в якому вчені аналізували взаємозв’язок між порами року та випадками рецидиву герпетичної інфекції. Зрештою дослідники з’ясували, що первинне інфікування вірусом найчастіше відбувається в серпні і травні, а найрідше – з жовтня по грудень. А ось вторинні інфекції частіше проявляються, за даними дослідників, у холодну пору року – з жовтня по лютий. На підставі отриманих даних вчені прийшли до висновку, що найбільш сприятливий період для первинного інфікування – теплі пори року, а для рецидивів – холодні.

В іншому дослідженні науковці вивчали частоту рецидивів герпесу в пацієнтів з ішемічним інсультом. І встановили, що в осінньо-зимовий період частота рецидивів ВПГ 1, 2 і 6 типів вища, ніж навесні та влітку (30,6% проти 8,3%).

В той же час дослідники пояснюють, що взаємозв’язок між частотою рецидивів герпетичної хвороби та порами року має логічні пояснення. Справа у таких тригерах як стан імунної системи в певні пори року, температурний режим і ультрафіолет.

Герпес та імунітет – механізм взаємозв’язку

Ослаблений імунітет – одна з найбільш частих причин рецидивів герпесу. А оскільки в осінньо-зимовий період імунна система в багатьох людей є не надто міцною, то й інфекційні захворювання у цей час трапляються частіше.

Герпес, як і ГРВІ та грип, є вірусним захворюванням. А віруси, які відомо, легше вражають організми зі зниженою опірністю. Ослаблення імунної системи можуть спричиняти різні фактори:

• терапія антибіотиками;
• прийом імунодепресантів;
• хронічні стреси;
• дефіцит вітамінів і мінералів;
• неправильне харчування та зумовлені цим порушення роботи кишечника, який, як відомо, відіграє вагому роль у формуванні імунітету;
• наявність тяжких хронічних захворювань, як-от цукровий діабет, ревматоїдний артрит, ХОЗЛ, астма;
• зловживання тютюном і алкоголем;
• відсутність достатньої фізичної активності.

Натомість коли імунна система міцна і правильно функціонує, в кровоносній та лімфатичній системі циркулюють спеціальні клітини. Вони атакують чужорідні патогени і таким чином не дають інфекції розвиватися та проявлятися візуальними симптомами. Коли імунітет ослаблений, кількість імунних клітин-захисників недостатня, щоб протистояти вірусу, й інфекція прогресує.

Герпес і зимова погода

Виділяють декілька факторів, чому застуда на губах найчастіше з’являється саме взимку. Один із них – умови, що сприяють пересушенню шкіри на губах. Морозяна та вітряна погода, сухе повітря в опалювальних приміщеннях сприяють зневодненню шкіри. В результаті на ній частіше трапляються мікротріщинки, які відкривають шлях для легкого проникнення інфекції в організм.

Крім того, в наших широтах взимку не так багато сонячних днів, що веде до зменшення в організмі вітаміну Д, який, як відомо, є вкрай важливим елементом для підтримки міцного імунітету. Мала кількість сонячних днів в осінньо-зимовий період для багатьох людей є причиною стресу та пригніченого настрою, що, у свою чергу, також призводить до зниження загальної опірності організму. В стресових станах в організмі посилено виробляється гормон кортизол, який здатний пригнічувати імунну систему. І це пояснює, чому в багатьох рецидиви лабіального герпесу часто трапляються на тлі нервових потрясінь.

Для осінньо-зимового періоду в нашому кліматі властива холодна погода з частими відлигами. А це ідеальні умови для поширення вірусів та бактерій. Підчепивши одну інфекцію, організм стає більш вразливим і проти герпесу, тож трапляються первинні інфікування чи рецидиви застуди на губах.

Як ультрафіолет впливає на прояви герпесу?

Хоч у більшості випадків і говорять про те, що тригером герпесу є зимова погода, проте певні небезпеки для носіїв ВПГ є і в літній погоді. Точніше в ультрафіолетовому випромінюванні, яке більшість із нас найбільше отримує в теплу пору року.

Справа в тому, що ультрафіолетове випромінювання здатне пригнічувати імунну систему шкіри, яка є одним із ключових елементів прояву вродженого та набутого загального імунітету. В результаті УФ-промені (коли їх надто багато) стають причиною багатьох шкірних проблем – від опіків до раку шкіри, а також сприяють реактивації ВПГ. У наукових виданнях публікувалися результати досліджень, які підтверджують кореляцію між ультрафіолетом і вірусом простого герпесу. Щоправда, повний механізм такої взаємодії ще не до кінця встановлений.

Як лікують застуду на губах?

Повністю знищити вірус герпесу в організмі неможливо. Однак це не означає, що прояви хвороби слід ігнорувати. В період рецидиву важливо зупинити поширення інфекції на інші ділянки шкіри. Ігнорування симптомів й недотримання правил догляду за герпетичною висипкою може спричинити серйозні ускладнення. Крім збільшення ділянки ураження, ВПГ може призвести до менінгіту чи ретиніту. Крім того, пошкоджені виразками ділянки шкіри підвищують ризик інфікування бактеріальними чи грибковими інфекціями.

Лікування застуди на губах полягає у тому, щоб скоротити період візуального прояву інфекції та запобігти її розповсюдженню. Для цього існує чимало препаратів на основі різних діючих речовин.

Протигерпетичні засоби бувають у вигляді таблеток і препаратів для зовнішнього нанесення. Головний недолік ліків для внутрішнього застосування – негативний вплив на шлунково-кишковий тракт, печінку та нирки. Натомість протигерпетичні креми нового покоління є не менш ефективними, при цьому не спричиняють важких побічних ефектів.

В якості активних компонентів у протигерпетичних препаратах застосовують противірусні речовини, здатні пригнічувати активність ВПГ. Найчастіше це ацикловір, валацикловір або ж пенцикловір. Останній, до речі, входить до складу протигерпетичного крему Лабіум, який випускає фармацевтична фабрика Vishpha. В порівнянні з іншими протигерпетичними речовинами панцикловір має більш виражену терапевтичну дію й практично не викликає побічних ефектів, що робить його безпечним для більшості пацієнтів. Якщо без спеціального лікування застуда на губах може зберігатися до 2 тижнів, то з панцикловіром гострий період вдасться скоротити до кількох днів.

Крім власне противірусних засобів, для лікування застуди на губах радять застосовувати препарати, що сприяють підсушенню та загоєнню виразок на шкірі. Не зайвим буде доповнити терапію препаратами чи добавками для зміцнення імунітету. При чому такі засоби варто приймати не лише, коли хвороба вже проявила себе, а й для профілактики, особливо в періоди з високим ризиком рецидиву ВПГ.

Сподіваємося, ця стаття допомогла вам трішки більше дізнатися про природу герпесу, його причини та тригери. А, володіючи такою інформацією, легше контролювати рецидиви.