Варикоз і спадковість: чи можна уникнути проблем із венами?

Варикозне розширення вен є захворюванням, за якого стінки підшкірних вен втрачають свою еластичність, і відбувається ураження клапанного апарату. Внаслідок цього судини починають розтягуватися, і на окремих ділянках утворюються вузлики. У більшості випадків ця недуга вражає жінок через гормональні збої в організмі, пов’язані з менструальним циклом, вагітністю, менопаузою. Варикоз – це не смертельна хвороба, проте її ускладнення можуть бути небезпечними для життя людини.

Зміст:

1. Причини розвитку варикозу
2. Роль спадковості в розвитку варикозу
3. Симптоми прояву варикозного розширення вен
4. Класифікація варикозу та стадії розвитку захворювання
5. Діагностика варикозного розширення вен
6. Методи лікування варикозу
7. Профілактика варикозного розширення вен за наявності спадкового чинника

Щорічно на прийомі у флебологів пацієнти скаржаться на біль, втому і набряки нижніх кінцівок, а під шкірою виступають вузлики і доріжки з вен, які набувають синього або фіолетового відтінку. За статистикою близько 30% населення всього світу страждає на різні форми варикозної хвороби, і з кожним роком ці показники зростають. Високий ризик розвитку варикозного розширення вен також пов’язаний із генетичною схильністю. Численні дослідження засвідчили, що якщо один із батьків страждає на варикоз, то діти можуть успадкувати цю патологію, а шанси уникнути цієї недуги становлять менше 10%.

У чому ж криється причина такого впливу спадкового чинника на появу судинних сіточок і зірочок на шкірі, звивистих доріжок із вен на ногах? Як пояснюють фахівці, у спадок передається не сама патологія, а особливості будови венозних стінок, вони можуть мати низький тонус і підвищену крихкість. Саме тому ті люди, в родині яких є родичі, що страждають на варикоз, мають проводити профілактику хвороби, а за появи перших ознак звернутися по допомогу до флеболога.

Причини розвитку варикозу

Варикоз не з’являється випадково, хвороба тривалий період може протікати приховано, і тільки потім людина починає помічати різні симптоми. Дана патологія призводить до витончення венозних судин, мішкоподібного розширення і звивистості вен, руйнування роботи клапанного апарату, порушення венозного кровообігу, в результаті якого можуть розвинутися тромботичні ускладнення. Причинами розвитку цього захворювання можуть бути різні чинники, включно з:

• спадковою схильністю. Варикозне розширення вен найчастіше виникає у членів однієї сім’ї і може передаватися через покоління;
• надмірною вагою, ожирінням. Зайві кілограми збільшують навантаження на нижні кінцівки, включно з венами;
• статтю. У жінок захворювання розвивається набагато частіше, ніж у чоловіків, оскільки жіночі гормони негативно впливають на стан вен. Також жінки носять вузьке взуття на високих підборах, що сприяє розвитку хвороби;
• вагітністю. Зміна гормонального фону та ендокринної системи збільшують ризик розвитку варикозного розширення вен у період виношування дитини та після пологів;
• малорухливим способом життя. Діяльність, яка пов’язана з тривалим сидінням або стоянням, може призвести до застою крові у венах, збільшення тиску на вени, втрати еластичності стінок судин і некоректної роботи венозних клапанів.

Наявність лише одного чинника не означає, що в людини з’являться варикозні вени, проте варто замислитися й бути насторожі, а в разі появи перших симптомів рекомендовано звернутися до лікаря, щоб він міг поставити діагноз і призначити консервативне лікування.

Роль спадковості в розвитку варикозу

Варикозне розширення вен вважається хворобою XXI століття. Численні дослідження показали, що більшість випадків розвитку цієї патології нерозривно пов’язана зі спадковою схильністю. У 30% пацієнтів, які страждають на варикозну хворобу, ця недуга спричинена саме спадковістю. У спадок переходить не саме захворювання, а особлива будова вен, вони мають підвищену крихкість і знижений тонус. Саме тому, якщо в сім’ї пацієнта вже були випадки варикозу, то варто уважно спостерігати за станом вен, симптоматикою, що з’являється, і в разі прояву перших ознак слід звернутися до флеболога.

В організмі людини є два гени, через які вона може бути схильною до варикозного розширення вен. Перший ген сприяє порушенню вироблення колагену в організмі людини. Стінки кровоносних судин складаються з декількох шарів: внутрішній шар складається з колагенових волокон, а зовнішній – з м’язових клітин. Якщо структура шарів порушується або змінюється їхнє співвідношення, то стінки судин можуть втратити еластичність, що призводить до їхнього розширення. Усередині судин знаходяться венозні клапани, які направляють кров від нижніх кінцівок до серця. В організмі присутній другий ген, що спричиняє порушення будови цих стулок, внаслідок чого кровообіг порушується, і в нижніх кінцівках виникають застійні явища. У спадок може передаватися як один, так і обидва вищеописані гени. У першому випадку хвороба розвивається в зрілому віці, а в другому патологія може проявлятися з юності в період статевого дозрівання.

Симптоми прояву варикозного розширення вен

Спадковість є найзначнішим фактором розвитку варикозного розширення вен. Це захворювання відносять до низки «сімейних», адже якщо в спорідненості вже траплялися випадки варикозу, отже, є ризик можливого розвитку недуги в інших представників сім’ї. У спадок передається сама будова судин і ослаблені венозні стінки, які і є передумовою розвитку варикозного розширення вен. На перших етапах патологія практично не проявляється, проте згодом людина починає помічати:

• появу на шкірних покривах судинних «зірочок» та «сіточок»;
• регулярні судоми, які найчастіше проявляються в нічний час;
• гіперпігментацію шкіри в зоні ураження нижніх кінцівок;
• зміну кольору шкіри, особливо в ділянці ступнів або щиколоток;
• набряклість та втому впродовж дня;
• появу свербежу, печіння, постійного пульсуючого та гострого болю в ногах.

Іноді пацієнти відзначають тяжкість у ногах, швидку стомлюваність, больові відчуття в зоні щиколоток, загальний і косметичний дискомфорт. Прояв симптомів безпосередньо залежить від стадії перебігу хвороби. Як зазначають фахівці, на перших стадіях захворювання піддається лікуванню і не викликає ускладнень, у складних випадках потрібне хірургічне втручання.

Класифікація варикозу та стадії розвитку захворювання

Класифікація варикозного розширення вен залежить від того, на якому рівні розташована уражена вена. Існує єдина міжнародна класифікація СЕАР, за якою фахівець зможе визначити тип і стадію хвороби. У таблиці докладно описані всі стадії недуги.

Патологія може бути первинною (ідіопатичний варикоз), вторинною (розвивається внаслідок травматизації вен), віковою (сенільний варикоз), конгенітальною (коли варикозні вени формуються внутрішньоутробно). Первинний варикоз – це найпоширеніша форма, вона спостерігається у пацієнтів різного віку, а спадковий фактор вважається однією з причин розвитку цієї форми недуги. Вторинний варикоз спостерігається у людей, які отримали травму вен, найчастіше зона ураження недуги розвивається в ураженій ділянці. Сенільний варикоз розвивається у людей старшого віку, адже поступове старіння організму призводить до ослаблення стінок вен. Конгенітальний варикоз виникає в період розвитку плода. Це аномалія розвитку судин, яка спричиняє порушення їхньої життєво важливої функції у вигляді оборотного розширення вен.

Діагностика варикозного розширення вен

Сучасна медицина пропонує безліч варіантів діагностики варикозу. За появи симптомів хвороби варто звернутися за допомогою до фахівця, який:

• збере анамнез. Лікар детально опитає пацієнта про симптоматику та період розвитку недуги;
• проведе фізичний огляд. Флеболог огляне уражену ділянку нижніх кінцівок, проведе пальпацію;
• на підставі отриманих даних призначить додаткові дослідження у вигляді УЗД, флебографії, КТ-дослідження, МРТ, термографії, ультразвукової доплерографії, флебоманометрії, плетимографії, фотоплетизмографії.

Ці дослідження дають змогу визначити стан вен і венозних клапанів, зміну їхньої структури, дізнатися про наявність утруднення кровотоку, утворення тромбів, запальних процесів, деформації судин. Тільки після проведення діагностики лікар зможе поставити очний діагноз і призначити лікування.

Методи лікування варикозу

Після встановлення діагнозу лікар призначає комплектне лікування варикозу. Терапія може бути різною, вона залежить від віку пацієнта, його стану і стадії розвитку патології. Флеболог може призначити:

• консервативну терапію. Призначають ці методи терапії у тому випадку, якщо радикальні методи пацієнту не допомагають, або вони мають протипоказання. Насамперед пацієнту рекомендують провести корекцію способу життя, записатися на ЛФК, використовувати для лікування мазі та гелі для обробки уражених ділянок, а також носити компресійний трикотаж;
• медикаментозне лікування. У разі варикозу призначають препарати, що мають венотонізуючу та ангіопротекторну дію;
• хірургічне втручання. На останніх стадіях перебігу хвороби потрібне хірургічне лікування варикозу. Залежно від конкретного випадку, фахівець може призначити ендовенозну лазерну коагуляцію, склеротерапію, радіочастотну абляцію, мініфлебектомію та інші методи.

Усі процедури проводяться за допомогою сучасного обладнання. Вибір методики безпосередньо залежить від розміру уражених вен, загального стану здоров’я і віку пацієнта. Хірургічне лікування проводиться безболісно і безпечно для пацієнта, після нього він швидко відновлюється і повертається до свого звичного життя.

Профілактика варикозного розширення вен за наявності спадкового фактора

Спадковий фактор має великий вплив на формування варикозу. Однак своєчасне лікування і проведення правильної профілактики можуть допомогти запобігти розвитку недуги. Фахівці рекомендують уникати тривалих періодів стояння або сидіння, дотримуватися активного способу життя, відмовитися від носіння взуття на високих підборах, уникати контрастних температур, носити компресійний трикотаж, мінімізувати важкі фізичні навантаження, під час відпочинку підкладати під ноги валик або подушку для поліпшення кровообігу. Також варто відмовитися від куріння, адже нікотин провокує спазм судин і знижує тонус вен, що робить їхні стінки дуже крихкими.