Бронхіт – причини та особливості лікування хронічних запальних захворювань бронхів

Бронхіт – запальне захворювання, зумовлене бактеріальною чи вірусною інфекцією, що вражає бронхи. Якщо симптоми хвороби тривають упродовж 3 місяців чи довше і періодично повторюються впродовж 2 років, говорять про хронічну форму хвороби.

Зміст:

1. Що таке хронічний бронхіт?

2. Симптоми захворювання

3. Причини хронічних захворювань бронхів

4. Патогенез хронічного бронхіту

5. Види хронічного бронхіту

6. Способи діагностики захворювання

7. Чи можна вилікувати хронічний бронхіт?

8. Що буде, якщо хворобу не лікувати?

9. Способи лікування хронічного бронхіту

10. Профілактика захворювання

Що таке хронічний бронхіт?

Бронхи – це елемент дихальної системи, який зв’язує трахею та легені, формуючи так зване бронхіальне дерево. Описуючи дихальну систему, зазвичай говорять, що трахея (дихальне горло) – це стовбур уявного дерева, а бронхи – гілочки, які від нього відходять. На кінцях бронхіальних «гілочок» є альвеоли – маленькі міхурці, в яких відбувається газообмін: кров збагачується киснем, а відпрацьований вуглекислий газ із неї виводиться. Для того, щоб цей процес відбувався повноцінно, необхідні здорові функціональні бронхи.

Бронхіальні трубки всередині вкриті слизом, який затримує пил, бактерії та інші потенційно небезпечні речовини, які могли проникнути в організм разом із повітрям. Крім того, поки повітря проходить по бронхах, воно зігрівається до комфортної для організму температури. Коли на слизовій оболонці бронхів чи в стінках бронхіальних трубок відбувається запальний процес, говорять про бронхіт. Хвороба супроводжується надмірним продукуванням мокроти, яка в деяких випадках також містить гній.

Якщо хворобу в гострій фазі не лікувати чи лікувати неправильно, бронхіт переходить у хронічну форму. При цьому в медицині застосовують конкретні маркери для визначення форми бронхіту. Якщо симптоми гострої форми захворювання зберігаються довше 3 місяців, а епізоди захворювання повторюються впродовж 2 років і більше, такий бронхіт вважається хронічним. У стадії ремісії захворювання зазвичай нічим не турбує пацієнта, проте запальний процес, хоч і в пригніченій формі, все ж продовжується.

Бронхіт, зокрема у хронічній формі – глобальна проблема і є однією з причин, що призводить до смертності, спричиненої розладами в роботі дихальної системи. Встановити точні цифри хворих хронічним бронхітом важко, оскільки більшість пацієнтів не звертаються до лікаря, пов’язуючи симптоми хвороби зі звичайною застудою чи ГРЗ.

Симптоми захворювання

Основний типовий симптом хронічного бронхіту – кашель, що супроводжується виділенням мокротиння. Спершу напади кашлю трапляються здебільшого в ранній час, згодом, по мірі прогресування захворювання, симптом може зберігатися впродовж усього дня.

Колір мокроти буває різний. На початкових етапах прогресування хвороби слиз зазвичай прозорий або зі злегка сірим відтінком. Згодом секрет стає світло-жовтим або жовтим. Іноді – з домішками гною. Останнє вказує на вторинне інфікування вірусами чи бактеріями. Кількість мокроти, що відкашлюється, також буває різною.

Загострення бронхіту найчастіше відбувається після перенесеного «на ногах» ГРВІ. У цей період у хворого може з’являтися сильна слабкість, дихання утруднюється і супроводжується хрипами в грудній клітці. Стан хворих також може погіршуватися в холодну та сиру погоду.

Причини хронічних захворювань бронхів

Неможливо виокремити одну конкретну причину формування хронічних захворювань бронхів, зокрема хронічного бронхіту. Зазвичай хвороба стає результатом симбіозу кількох несприятливих факторів.

Хронічна форма будь-якого захворювання – це результат лікованої неправильно чи недолікованої гострої форми хвороби. Хронічний бронхіт розвивається в результаті тривалого запалення слизових оболонок бронхів, спричиненого різними факторами, в числі яких:

• інфікування вірусами чи бактеріями;

• наявність супутніх осередків інфекції в дихальних шляхах (синусит, тонзиліт, гайморит);

• подразнення бронхів алергенами чи токсичними газами;

• регулярне вдихання парів хімічних речовин, шкідливих для організму.

У групі підвищеного ризику – особи, що палять традиційні чи електронні цигарки, сигари. Хронічний бронхіт – типовий діагноз для багатолітніх курців. Велика ймовірність розвитку хронічного запального захворювання бронхів у людей, які працюють на виробництвах, де повітря забруднене вугільним, зерновим чи дерев’яним пилом. Має значення і регіон проживання. У багатьох хвороба розвивається чи загострюється за тлі холодної погоди з підвищеною вологістю.

Ще один фактор – генетична схильність та вроджені особливості будови дихальних шляхів (надто короткі, надто широкі, викривлені тощо). Відомі випадки, коли хвороба розвивається на тлі порушення носового дихання, спричиненого різними факторами.

Патогенез хронічного бронхіту

Перебіг хронічних захворювань бронхів – це багатоетапний процес. Спершу подразник впливає на бронхи, спричиняючи спазм гладких мускул і запалення слизової оболонки. У відповідь на подразнення бронхи починають продукувати більше мокроти, ніж звичайно. Слизу надто багато, він застоюється, стає в’язким і зрештою речовина закупорює бронхові ходи. Це своєю чергою призводить до набряку та інфільтрації слизової оболонки (біологічні рідини та речовини, що в ній містяться, проникають в оболонку, збільшуючи її обсяг і ущільнюючи тканину). На тлі цього процесу зазвичай розвивається алергічна реакція, яка лише посилює патологічні зміни в організмі.

Види хронічного бронхіту

Розрізняють кілька видів хронічного бронхіту. Для класифікації хвороби застосовують такі критерії.

За ступенем важкості бронхіт буває таких форм:

• легка – симптоми слабовиражені або хвороба протікає майже безсимптомно, загострення нетривалі, полегшення приходить швидко;

• середня – типові ознаки бронхіту доволі відчутні, правильне лікування допомагає полегшити стан хворого, однак на терапію йде багато часу;

• тяжка – хворий потребує медикаментозного лікування в умовах стаціонару, стан супроводжується інтенсивним виділенням мокротиння, просвіт бронхіальних трубок звужується, у зв’язку з чим хворому важко дихати.

Протікання захворювання відбувається в кілька фаз, для яких властиві свої особливості:

• загострення – період супроводжується симптоматикою, типовою для гострого бронхіту, хворий скаржиться на кашель, посилене виділення мокроти з дихальних шляхів;

• нестійка ремісія, або ж стихаюче загострення – симптоми хвороби поступово полегшуються, кашель стає менш нав’язливим, загальний стан хворого злегка покращується;

• клінічна ремісія – хвороба практично нічим не нагадує про себе.

За типом запального процесу хронічний бронхіт буває:

• катаральний, або звичайний хронічний бронхіт – супроводжується виділенням безбарвного прозорого слизу;

• слизисто-гнійний – харкотиння містить сліди гною;

• гнійний – виділяється мутний слиз жовтого чи зеленого відтінку.

Найбільш складним і небезпечним для здоров’я є гнійний бронхіт.

Детальніше про препарат

Способи діагностики захворювання

Прояви хронічних запальних захворювань бронхів легко сплутати зі симптомами ГРВІ. Встановити точний діагноз і визначити форму, стадію хвороби, а також характер запального процесу може лише лікар на основі низки лабораторних аналізів та обстеження.

Діагностика хронічного бронхіту може включати такі етапи:

• збір анамнезу та аналіз клінічної картини;

• загальний аналіз мокротиння;

• загальний аналіз крові;

• алергопроби;

• рентгенографія органів грудної клітини;

• КТ органів дихання;

• перевірка якості функціонування дихальної системи.

Важливий етап для встановлення правильного діагнозу – диференціальна діагностика. З її допомогою лікар може виключити чи підтвердити наявність у пацієнта захворювань зі симптоматикою, схожою до хронічного бронхіту. Це зокрема такі захворювання як бронхіальна астма, туберкульоз, онкологічні проблеми органів дихання, ХОЗЛ, хронічна серцева недостатність та інші. До речі, симптоми, схожі на прояви хронічного бронхіту, можуть виникати на тлі застосування деяких медикаментів.

Чи можна вилікувати хронічний бронхіт?

Повністю вилікувати бронхіт, який перейшов у хронічну форму, не можна. Однак правильно зіставлена терапія й своєчасно розпочате лікування допоможуть досягти максимально тривалих періодів ремісії, зменшити частоту та інтенсивність прояву симптомів хвороби. Застосування медикаментів, рекомендованих лікарем, допоможе зупинити прогресування захворювання та мінімізувати ризик потенційних ускладнень.

Що буде, якщо хворобу не лікувати?

Без правильної медикаментозної та фізіологічної терапії, без зміни способу життя, хронічний бронхіт може спричинити серйозні ускладнення, які впливають на роботу всієї дихальної системи.

Потенційні ускладнення захворювання можна розділити на 2 групи:

• спричинені безпосередньо інфекцією;

• спричинені прогресуванням бронхіту.

У першому випадку ускладнення можуть проявлятися у формі пневмонії, бронхоектази, бронхоспазмів, астматичних нападів. До другої групи ускладнень належать емфізема легень, пневмосклероз, легенева недостатність, гостра дихальна недостатність, легеневе серце. Деякі з цих ускладнень пов’язані з високим ризиком летального наслідку.

Способи лікування хронічного бронхіту

Мета терапії хронічних запальних захворювань бронхів:

• зменшити обсяг бронхіального секрету;

• полегшити відходження мокротиння;

• зменшити запальний процес у дихальній системі;

• полегшити кашель.

Для цього, в залежності від проявів хвороби та стану пацієнта, можуть застосовувати різні групи медикаментів. Одні з найпопулярніших – препарати на основі екстракту плюща. Один із таких засобів – Гедерин сироп від фармацевтичної фабрики Вішфа. Унікальність засобів з екстрактом плюща – в їхньому комплексному впливі на дихальну систему та максимальній безпечності. Листя плюща містить біологічно активні сполуки з протизапальними та антисептичними властивостями. Крім того, екстракт плюща сприяє відхаркуванню та розріджує мокротиння, що полегшує його відходження.

Крім муколітиків (препарати на основі плюща), у деяких випадках пацієнтам із хронічним бронхітом може бути рекомендований курс антибіотиків. Особам з обструктивними проявами хвороби можуть призначати інгаляції на основі речовин, що усувають напади.

Крім лікарських засобів, не менш важливим етапом терапії є дотримання певних правил у щоденному житті. Хворим рекомендується відмовитися від куріння, за можливості уникати приміщень і зон із забрудненим повітрям. Оптимальна температура повітря в приміщенні, особливо в період загострення бронхіту – близько +18-22°С. Також важливо, щоб повітря в приміщенні, де хворий проводить багато часу, не було надто сухим.

При підозрі на хронічний бронхіт варто звернутися до терапевта чи пульмонолога, який встановить діагноз і порадить схему лікування, зважаючи на індивідуальні потреби пацієнта.

Профілактика захворювання

Профілактика хронічного бронхіту передбачає кілька важливих етапів. Найперший – це відмова від цигарок, в тому числі електронних, кальяну та інших видів куріння. Будь-яке із них чинить вкрай негативний вплив на дихальну систему, особливо за наявності хронічних запальних захворювань.

Другий важливий момент – своєчасно розпочинати лікування будь-яких інфекційних захворювань, що вражають ЛОР-органи чи дихальну систему. При перших проявах кашлю рекомендується вживати ліки, які попередять накопичення і застій мокротиння у бронхах. Для такої мети ідеально підходить натуральний сироп Гедерин, який, до речі, дозволений до застосування навіть дітям у віці від 1 року.

Для мінімізації ризику інфікування в період сезонних інфекцій та епідемій ГРВІ важливо дотримуватися санітарно-профілактичних заходів, зміцнювати імунітет, вакцинуватися. А при виникненні будь-яких симптомів, що вказують на загострення хронічного бронхіту, слід одразу ж звернутися до лікаря, який порадить препарати для пригнічення запального процесу та запобігання ускладненням.