Міопатія: коли м’язи втрачають силу та захист

Міопатія є патологічним захворюванням, що має хронічний характер, яке виникає внаслідок порушення структури м’язових тканин. Цей медичний термін говорить про сукупність симптомів, що проявляються при первинному ураженні м’язів. Проявляється недуга у вигляді м’язової слабкості, при цьому атрофовані м’язи можуть заміщатися жировою або сполучною тканиною. Міопатія може розвиватися внаслідок спадкових чинників або старіння організму.

Зміст:

1. Що ховається під діагнозом «міопатія»
2. Чому м’язи стають слабкими
3. Як проявляється міопатія
4. Діагностика міопатії
5. Як проводиться лікування міопатії
6. Профілактика міопатії
7. Висновки

Міопатія належить до класу хвороб, який зачіпає м’язові тканини, внаслідок чого людина не може виконувати повсякденні дії. Захворювання може бути спричинене спадковістю, а також різними хворобами у вигляді вовчака, ревматоїдного артриту, синдрому Шегрена, амілоїдозу та інших недуг. Саме тому симптоматика захворювання та його лікування може відрізнятися і залежить від причин виникнення хвороби.

В основі міопатії лежить ураження м’язових волокон, внаслідок чого відбувається прогресуюча атрофія м’язів. Цей процес виникає внаслідок порушення біохімічних процесів усередині м’язових волокон. Простими словами, відбувається зміна синтезу нуклеїнових кислот, прискорюється розпад білків, зменшується рівень АТФ і збільшується вміст креатинфосфокінази. Під час розвитку цієї недуги здійснюється заміщення частини м’язових волокон жировою тканиною, а самі м’язи стоншуються.

Що ховається під діагнозом «міопатія»

Міопатія – це хронічна недуга, що виникає внаслідок порушення структури м’язів. Патологія здатна змінити структуру скелетних м’язів і проявляється у вигляді м’язової слабкості. Вроджена міопатія представляє собою найпоширенішу форму цієї недуги, яка починає проявлятися після народження або в ранньому дитинстві. Інші види хвороби визначає фахівець з огляду на причини розвитку. У таблиці представлені найпоширеніші типи захворювання.

За локалізацією патологія може бути плечолопатковою і проксимальною. Плечолопаткова міопатія вражає м’язи плечового пояса, а проксимальна – частини тіла, які розташовуються ближче до його центру. Також існує поняття серцевої міопатії, яка може вражати міокард і порушувати циркуляцію крові в організмі людини.

Детальніше про препарат

Чому м’язи стають слабкими

Міопатія може розвиватися внаслідок різних чинників, включно з генетичною схильністю, аутоімунними реакціями, інфекціями, впливом токсичних речовин і лікарських препаратів. Головними причинами виникнення недуги можуть бути:

• генетичні чинники. Спадковий перебіг хвороби може розвиватися внаслідок мутацій, які генетично успадковуються в родині пацієнта. Така форма може призвести до різних дефектів у структурі або функції м’язових білків;
• аутоімунні причини. Міопатія може розвинутися в тому разі, коли імунна система починає атакувати власні тканини організму. Такі реакції можуть спричинити запальний процес, який призводить до ослаблення м’язових волокон;
• різноманітні інфекції. Бактерії та віруси можуть призвести до розвитку міопатії, внаслідок чого уражається м’язова тканина. Вірусний перебіг хвороби проявляється болем у тілі, ослабленням м’язів і загальним нездужанням. Найчастіше до міопатії може призвести грип, вірус Епштейн-Барра, стафілокок, стрептокок;
• токсинів. Токсини, потрапляючи в організм людини, здатні пошкоджувати м’язові волокна, особливо за тривалого впливу. До міопатії може призвести вживання алкоголю, наркотиків або хімічних речовин;
• метаболічні чинники. Міопатія може розвинутися через порушення процесів вироблення енергії в організмі, що призводить до м’язового болю і слабкості.

Причини виникнення патології різноманітні, щоб оцінити конкретний стан пацієнта, фахівець повинен провести низку обстежень для постановки правильного діагнозу і призначення лікування.

Як проявляється міопатія

Симптоматика міопатії проявляється залежно від причин, типу і ступеня тяжкості прояву недуги. Найчастіше захворювання проявляється у вигляді:

• м’язової слабкості. Це найпоширеніший симптом цієї патології. Пацієнт може відчувати слабкість під час виконання повсякденних дій, особливо в певних групах м’язів;
• болю і напруженості в м’язах. Захворювання супроводжується больовими відчуттями і напруженістю в м’язах, які з часом посилюються і зберігаються навіть у стані спокою;
• м’язових спазмів і скорочень. Хвороба характеризується ненормальними скороченнями, судомами, стягнутістю в м’язах. Це може призвести до неконтрольованих скорочень і розслаблень м’язів;
• обмеження рухів. Унаслідок м’язової слабкості пацієнт може зазнавати труднощів під час виконання повсякденних рухів, включно з підйомом по сходах, підняттям важких предметів, сидінням, ходьбою;
• втоми та слабкості. Хвороба призводить до відчуття постійної втоми та слабкості внаслідок порушення вироблення енергії, що може позначитися на здатності виконувати елементарні повсякденні дії;
• атрофії м’язів. Тривала м’язова слабкість призводить до атрофії м’язової тканини. Саме тому хвороба може призвести до того, що м’язи стають слабшими та меншими.

Також захворювання може спричинити проблеми з диханням. М’язова слабкість впливає на дихальні м’язи, що може призвести до проблем із дихальною функцією. Симптоми міопатії можуть бути різними, тому потрібне детальне обстеження під наглядом фахівців.

Діагностика міопатії

Діагностика міопатії спрямована на встановлення причин розвитку недуги, виявлення ускладнень і проведення диференційованої діагностики. Лікуванням цього захворювання займається лікар невролог, який:

• оцінює стан пацієнта. Спеціаліст проводить збір анамнезу, він вислуховує скарги пацієнта, з’ясовує можливість наявності захворювань у родичів, збирає інформацію про м’язову слабкість, біль, обмеження рухів та іншу симптоматику;
• проводить фізичний огляд. Під час фізичного огляду лікар оцінює м’язову силу, чутливість, тонус, вегетативний та емоційний статус, рефлекси, стан серцево-судинної, травної, дихальної систем, а також м’язову масу пацієнта;
• призначає лабораторні аналізи. Спеціаліст дає направлення на проведення загального аналізу крові, сечі, біохімічного дослідження з визначенням загального білка, глюкози, гемоглобіну, ліпідограми, коагулограми, креатинфосфокінази, лактатдегідрогенази та інших досліджень;
• призначити інструментальну діагностику. До цих видів досліджень можна віднести ЕхоКГ, ЕКГ у 12 відведеннях, електроміографію, електронейрографію, біопсію, гоніометрію, УЗД, МРТ м’язів і головного мозку, денситометрію, спірометрію.

За результатами досліджень фахівець зможе побачити повну клінічну картину, а також наявність супутніх захворювань. Постановка остаточного діагнозу можлива тільки після вивчення результатів усіх досліджень, також може знадобитися консультація ортопеда, кардіолога, пульмонолога, дієтолога, ендокринолога та інших фахівців.

Як проводиться лікування міопатії

Лікування вродженої форми міопатії спрямоване на усунення прояву хвороби і має симптоматичний характер. Терапія вторинної форми передбачає усунення шкідливих чинників за допомогою корекції супутніх хвороб, відмови від алкоголю, наркотичних засобів, зміни способу життя, ліквідації запальних процесів. Лікування міопатії ділиться на кілька типів, які детально описані в таблиці.

Якщо не лікувати цю недугу, вона може призвести до низки негативних ускладнень, що може позначитися на функціонуванні великої частини м’язів і внутрішніх органів. Якщо вчасно не почати терапію, може виникнути атрофія м’язів, набряк кінцівок, викривлення хребетного стовпа, запалення суглобів, фіброз легенів, дихальна і серцева недостатність. Міопатія може негативно позначитися на роботі дихальної системи пацієнта, що може призвести до зниження активності та інвалідності.

Профілактика міопатії

У профілактиці міопатії величезне значення має реабілітація, яку проводять залежно від стадії перебігу хвороби. Профілактикою первинної форми слугує детальний збір інформації про родичів пацієнта, а вторинної – усунення токсичних впливів на організм, лікування інфекційних та ендокринних хвороб, корекція метаболічних порушень. Профілактика включає пасивні, анаеробні, ізометричні вправи та напруження м’язів.

Також до профілактичних заходів відносять зниження інтенсивності фізичних навантажень, заняття йогою, плаванням, зміну харчування, додавання в раціон продуктів, збагачених корисними речовинами, вітамінами, мінералами та білками. Під час роботи за комп’ютером варто робити перерви і проводити невеликі розминки, щоб дати можливість м’язам оновлюватися. 

Висновки

Міопатія представляє собою спадкове і набуте захворювання, що вражає м’язову тканину. Хвороба проявляється як у дітей, так і в дорослих. Якщо недуга проявляється в дитячому віці, значить, причиною служить генетичний фактор. В інших випадках захворювання може розвиватися внаслідок гормональних порушень, надлишку гормонів щитоподібної залози, патологій сполучної тканини, надмірного вживання алкоголю або наркотичних засобів. Симптоматикою хвороби слугує слабкість м’язів, збільшення їх у розмірах, больові відчуття, обмежений рух м’язів, ущільнення структури тканин. Щоб уникнути негативних наслідків, варто звернутися до лікаря для встановлення діагнозу та призначення правильного лікування.