ГЕРХ та ожиріння у молодих людей: нова епідемія?

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – це поширена патологія, при якій відбувається закид кислого вмісту шлунка вгору, у стравохід. У результаті цього відбувається подразнення слизової оболонки стравоходу, розвивається рефлюкс-езофагіт, який супроводжується цілою низкою симптомів, включаючи біль, печію. На цю хворобу страждає до 60% дорослих людей. До групи ризику належать пацієнти з ожирінням.

Зміст:

1. Чому виникає гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
2. Основні аспекти взаємозв’язку ожиріння та ГЕРХ
3. Симптоматика ГЕРХ
4. Як діагностується гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
5. Методи лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
6. Як проводиться профілактика та реабілітація після ГЕРХ
7. Можливі ускладнення ГЕРХ
8. Висновок

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба є неприємним, виснажливим захворюванням; якщо його ігнорувати або неправильно лікувати, то воно може набути хронічного характеру, що призводить до серйозних наслідків для організму людини, аж до утворення злоякісних пухлин. ГЕРХ є хронічним захворюванням, яке вражає нижню частину стравоходу. Причиною розвитку даної патології вважається слабкість нижнього стравохідного сфінктера, який перешкоджає руху вмісту шлунка у зворотному напрямку.

У результаті такої патології порушується функціонування сфінктера, соляна кислота, жовч і секрет підшлункової залози можуть проникати у верхні відділи травного тракту. Внаслідок тривалого контакту стінок стравоходу з вмістом шлунка виникає ураження слизової оболонки, що призводить до утворення виразок, ерозії та запальних процесів.

Чому виникає гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Розвиток ГЕРХ виникає внаслідок зниження тонусу нижнього стравохідного сфінктера, що дозволяє кислоті зі шлунка рухатися вгору по стравоходу. Основними причинами такого стану можуть бути різні фактори, які описані в таблиці.

Також причинами можуть бути гострі та хронічні стреси, прийом деяких лікарських препаратів, спадковість. Найважчою для виявлення причиною розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби є порушення нервової регуляції сфінктера. У деяких пацієнтів у цій ділянці стравоходу недостатньо нервових закінчень, які повинні викликати скорочення м’язового сфінктера. У такому випадку тонус знижується, з’являються передумови для ураження слизової регулярним рефлюксом.

Основні аспекти взаємозв’язку ожиріння та ГЕРХ

Ожиріння є одним із головних факторів ризику розвитку та прогресування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Зайві кілограми, особливо абдомінальне ожиріння, підвищують внутрішньочеревний тиск, що може призвести до ослаблення нижнього стравохідного сфінктера, почастішання закидання кислоти та пошкодження слизової оболонки стравоходу. До головних аспектів взаємозв’язку ожиріння та ГЕРХ можна віднести:

• підвищений внутрішньочеревний тиск. Зайва вага тисне на шлунок, що сприяє видавлюванню його вмісту в стравохід;
• механізм сфінктера. Зайва вага призводить до ослаблення тонусу нижнього стравохідного сфінктера та збільшення частоти його розслаблень;
• грижа стравохідного отвору діафрагми. Ожиріння підвищує ризик розвитку гриж, що сприяє розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Зниження маси тіла істотно зменшує вираженість симптомів ГЕРХ та покращує якість життя людини. Поширеність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби значно зросла за останні 20 років одночасно зі збільшенням поширеності ожиріння. Крім того, ожиріння є незалежним фактором ризику ускладнень ГЕРХ. Зв’язок маси тіла із захворюванням у пацієнтів з ожирінням сильніше простежується у жінок, ніж у чоловіків.

Симптоматика ГЕРХ

Прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби найчастіше пов’язані з рефлюкс-езофагітом. Кислий вміст шлунка може призвести до запального процесу слизової оболонки стравоходу, в результаті чого на ній можуть з’явитися виразки та ерозії. Найпоширенішими симптомами захворювання є:

• печія. Це найчастіший прояв ГЕРХ, людина відчуває печіння в нижній частині грудей і за ними;
• гострий біль у гортані. Дискомфорт може відчуватися у спокої та під час ковтання. Причиною болю є опік слизової гортані;
• часта гикавка з кислим присмаком у роті;
• відчуття дискомфорту за грудиною, яке викликає ковтаний харчовий ком. Біль схожий на напади невралгії, патології серця;
• біль в епігастральній ділянці;
• кашель, який посилюється до вечора або вночі;
• напади задишки;
• рецидивні пневмонії, що виникають внаслідок потрапляння вмісту шлунка в дихальні шляхи;
• аритмії, перебої в роботі серця.

Симптоми ГЕРХ у стравоході найчастіше з’являються через 15–30 хвилин після їжі. Найчастіше симптоми яскраво проявляються після вживання продуктів, що стимулюють шлункову секрецію.

Як діагностується гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

ГЕРХ – це хронічне кислотозалежне захворювання, що виникає при слабкому функціонуванні нижнього сфінктера стравоходу, що характеризується регулярними закидами вмісту шлунка в стравохід. Дана патологія істотно погіршує якість життя людини. Діагноз може встановити тільки фахівець після проведення низки обстежень. Після опитування пацієнта та складання анамнезу лікар призначає інструментальні обстеження у вигляді:

• ендоскопічної діагностики, фіброезофагогастродуоденоскопії;
• моніторингу рН нижнього відділу стравоходу;
• проведення тестів на хелікобактерну інфекцію;
• рентгенологічного дослідження з контрастом на предмет виявлення закидання зі шлунка вгору по стравоходу;
• манометричного дослідження з пробою натискання на живіт;
• пробної терапії препаратами, які знижують секрецію соляної кислоти;
• рентгенографії органів грудної клітки;
• ЕКГ;
• консультації з ЛОР-лікарем, якщо є болі в гортані та осиплість голосу.

Сучасні методи діагностики дозволяють з мінімальним дискомфортом провести огляд слизової стравоходу та шлунка, знайти ділянки запалення, виразки та ерозії. Ці методи допомагають фахівцям визначити наявність ГЕРХ, оцінити ступінь ураження стравоходу, а також призначити ефективну терапію.

Методи лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Найпоширенішим способом лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби вважається прийом антацидів. Пацієнти активно використовують сиропи та таблетки, які полегшують симптоми, але не усувають причину захворювання. Після цього патологія повертається і прогресує. Після проведення діагностики фахівець призначає комплексне лікування, яке включає в себе:

• зміну способу життя. Необхідно повністю усунути фактори ризику розвитку ГЕРХ. Також потрібно виключити великі прийоми їжі, не їсти за 2–3 години до сну, обмежити або виключити вживання жирної їжі, шоколаду, кави, цитрусових, томатів, гострих страв. Необхідно скоригувати вагу, особливо у людей з ожирінням;
• медикаментозне лікування. Терапія включає призначення антацидів, Н2-блокаторів, які зменшують вироблення кислоти в шлунку, інгібіторів протонної помпи, прокінетиків, що допомагають прискорити випорожнення шлунка та зменшити ризик рефлюксу;
• хірургічне лікування. Якщо консервативне лікування не допомогло або є неефективним, то лікар може призначити оперативне втручання.

Терапія призначається виключно лікарем-фахівцем після ретельного обстеження та діагностики. При правильному лікуванні хвороба зникає вже в перші дні з моменту початку терапії. Тривалість курсу становить від двох тижнів до шести місяців. Термін лікування залежить від запущеності захворювання.

Як проводиться профілактика та реабілітація після ГЕРХ

Профілактика гастроезофагеальної рефлюксної хвороби включає кілька стратегій, спрямованих на зменшення симптомів та запобігання їхньому виникненню. Фахівці рекомендують:

• змінити харчові звички. Фахівці рекомендують зменшити споживання жирної, гострої їжі, шоколаду, алкоголю, кофеїну та інших продуктів, що послаблюють нижній стравохідний сфінктер;
• контролювати масу тіла. Підтримка здорової ваги зменшує тиск на шлунок, що дозволяє знизити ризик рефлюксу;
• правильний режим харчування. Вживати їжу варто невеликими порціями, слід уникати переїдання та пізньої вечері;
• замінити вузький та незручний одяг. Не варто носити одяг, що стискає живіт, це може сприяти рефлюксу;
• відмовитися від шкідливих звичок та куріння. Шкідливі звички послаблюють нижній травний сфінктер, збільшуючи вироблення шлункової кислоти, саме тому відмова від них допоможе знизити ризик розвитку хвороби.

Правильне лікування ГЕРХ дозволяє назавжди позбутися неприємних симптомів хвороби. Перші кілька років необхідно проходити ФЕГДС, щоб переконатися, що рефлюкс не повернувся. Також варто дотримуватися дієти, обмежити цитрусові, напої з кофеїном, жирне молоко, копчену, мариновану їжу, виключити з раціону часник, хрін, цибулю, гірчицю, томати та продукти на їхній основі. Пацієнтам не варто захоплюватися спеціями, адже такі речовини послаблюють тонус шлунково-стравохідного сфінктера, посилюючи секрецію шлункового соку.

Можливі ускладнення ГЕРХ

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба за відсутності належного лікування може призвести до незворотних наслідків. До основних ускладнень, які можуть виникнути в результаті розвитку хвороби, можна віднести:

• езофагіт. Це запалення слизової оболонки стравоходу, яке розвивається в результаті постійного впливу шлункової кислоти. Такий стан може призвести до хронічних болів, кровотеч та утворення виразок;
• стравохід Барретта. Цей стан характеризується тим, що нормальні клітини слизової замінюються аномальними, що призводить до підвищення ризику розвитку аденокарциноми стравоходу;
• стриктуру стравоходу. Цей стан є звуженням стравоходу внаслідок появи рубцевої тканини, яка утворюється в результаті постійних запалень. Це викликає біль, утруднення при ковтанні;
• рак стравоходу. Хронічне подразнення стравоходу кислотою може призвести до розвитку раку.

Ці ускладнення підкреслюють важливість своєчасного звернення до лікаря, проведення діагностики та призначення ефективного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Висновок

Гастроезофагеальну рефлюксну хворобу та ожиріння в наш час називають пандемією XXI століття через стрімке поширення, особливо серед молодих людей. Ці стани тісно пов’язані між собою, адже зайва вага є головним фактором ризику розвитку печії та ушкодження слизової оболонки стравоходу. Чому ця патологія стає пандемією? Молоді люди найчастіше ведуть сидячий спосіб життя, що призводить до порушення енергетичного балансу. Доступність фастфуду та висококалорійних продуктів провокує надмірне споживання калорій з раннього віку. Періоди самоізоляції після COVID-19 призвели до зниження фізичної активності та зростання кількості людей із зайвою вагою. Надмірна вага підвищує тиск на живіт, знижує тонус нижнього стравохідного сфінктера. Також у людей із зайвими кілограмами розвивається анатомічне зміщення частини шлунка в грудну порожнину, що робить викид кислоти постійним. Саме тому необхідно лікувати цю патологію, інакше вона може призвести до незворотних наслідків.