Хронічна венозна недостатність: як вона призводить до варикозу?

Хронічна венозна недостатність представляє собою патологічний стан, що виникає внаслідок порушення відтоку венозної крові в нижніх кінцівках.  Розвивається хвороба в тому разі, коли венозні клапани не можуть повноцінно виконувати поставлені перед ними завдання, і у венах розвивається гіпертензія. За відсутності належного лікування захворювання може спричиняти згущення крові, вироблення надлишку лейкоцитів, що призводить до підвищення концентрації токсинів, інфекцій і бактерій. Якщо не звернутися за допомогою до фахівця, хвороба може призвести до тяжких ускладнень.

Зміст:

1. Етіологія ХВН
2. Які бувають ступені хронічної венозної недостатності
3. Симптоматика хронічної венозної недостатності
4. Як проводиться діагностика ХВН
5. Лікування хронічної венозної недостатності
6. Як хронічна венозна недостатність може призвести до варикозу
7. Профілактика ХВН

Хронічна венозна недостатність є синдромом, який виникає внаслідок порушення роботи венозної системи людини в зоні нижніх кінцівок. В основі цієї недуги лежить зворотний відтік крові. У нормальному стані кров іде знизу вгору – від нижніх кінцівок до серця. Щоб кров правильно циркулювала, в організмі людини передбачені спеціальні клапани, якщо вони втрачають свою працездатність, виникає зворотний відтік, який може призвести до венозної гіпертензії. ХВН також може розвинутися на тлі різних захворювань, включно з варикозом.

Недуга найчастіше розвивається у людей, чия діяльність пов’язана з надмірним навантаженням на нижні кінцівки. Супроводжується хвороба різною симптоматикою, яка схожа з численними захворюваннями і порушеннями. Без лікування хвороба може призвести до тяжких наслідків, включно з тромбозом, венозними кровотечами, перифлебітом, трофічними виразками, тромбофлебітом.

Етіологія ХВН

Вени нижніх кінцівок є частиною серцево-судинної системи людини. У даній системі передбачені клапани, які є частиною поворотного механізму, що долають силу гравітації і піднімають кров від нижніх кінцівок до серця. Головною причиною хронічної венозної недостатності є первинна неспроможність клапанів, що призводить до гіпертензії в глибоких і поверхневих венах. У разі, якщо у людини виникає навантаження на м’язово-венозну помпу гомілки, то вона може стати непрацездатною, що призводить до збільшення тиску в поверхневих судинах. Також хронічна венозна недостатність може розвинутися внаслідок:

• перенесеного флеботромбозу;
• посттромбофлебітичного синдрому;
• хронічного перебігу варикозу нижніх кінцівок;
• вроджених аномалій розвитку венозної системи;
• застою у венах.

Найчастіше ХВН розвивається внаслідок тромбозу глибоких вен і варикозу. Також патологія може з’явитися під час вагітності, за тривалого стояння, сидіння, ожиріння. До причин появи хвороби можна зарахувати підвищений внутрішньочеревний тиск, який виникає через носіння вузького одягу, роботу, пов’язану з підйомом важких предметів, будь-які навантаження, що стають причиною здавлювання нижньої порожнистої вени. У зоні ризику можуть опинитися люди, чия діяльність пов’язана з тривалим стоянням, пацієнти із зайвою вагою, хронічними захворюваннями легень, спортсмени, вантажники, важкоатлети, жінки, які перенесли численні вагітності.

Які бувають ступені хронічної венозної недостатності

Прояви хронічної венозної недостатності можуть бути різними. Захворювання може мати три ступені, тому фахівці використовують спеціальну міжнародну класифікацію за системою СЕАР, яка враховує причини, симптоми, розвиток недуги.

Пацієнти з початковою стадією патології часто ігнорують симптоматику, вважаючи недугу звичайною косметичною проблемою. Однак це захворювання не можна недооцінювати, адже на третій стадії перебігу хвороби в пацієнта можуть спостерігатися трофічні виразки, дерматит, рани та нагноєння, набряки, що призводять до кульгавості, втрати працездатності та навіть інвалідності.

Симптоматика хронічної венозної недостатності

Симптоми захворювання можуть відрізнятися, вони залежать від ступеня перебігу та тяжкості хвороби. На перших стадіях патологія не має особливо вираженої симптоматики, оскільки процес розвивається приховано. Другий ступінь розвитку ХВН характеризується:

• відчуттям важкості в нижніх кінцівках;
• втомою в ногах;
• сухістю шкіри, втратою еластичності, появою «мармурового» малюнка на шкірі;
• утворенням «сіточок» та «зірочок»;
• онімінням, зниженням чутливості;
• варикозно-розширеними венами;
• пігментацією в зонах ураження;
• нічними судомами;
• свербежем на змінених ділянках шкіри;
• больовим синдромом;
• набряком нижніх кінцівок.

У процесі розвитку недуги симптоматика стає більш вираженою, що призводить до появи трофічних виразок. ХВН викликає запаморочення, що призводить до непритомності та серцевої недостатності. Саме тому за перших проявів захворювання варто негайно звернутися до фахівця, який виконає огляд і призначить комплексне лікування.

Як проводиться діагностика ХВН

На ранній стадії патологію практично неможливо діагностувати, оскільки недуга розвивається безсимптомно, а поширені симптоми у вигляді стомлюваності, тяжкості, втоми в ногах, болю під час фізичних навантажень можуть свідчити і про інші хвороби. Діагноз ХВН встановлюється тільки після:

• збору анамнезу. Лікар виконує опитування пацієнта, виявляються симптоми, які допоможуть отримати більше інформації про розвиток хвороби;
• фізикального обстеження. Даний процес включає візуальний огляд пацієнта і пальпацію нижніх кінцівок для визначення локалізації аномальних зон;
• дуплексного ультразвукового сканування. Це основний вид інструментальної діагностики, що дає змогу виявити хронічну венозну недостатність та обсяг ураження нижніх кінцівок;
• рентгеноконтрастної флебографії. Цей тип обстеження дає змогу оцінити прохідність глибоких вен нижніх кінцівок і судин малого таза, визначити стан перфорантних вен, а також відшукати уражені венозні клапани;
• ультразвукової доплерографії. Дослідження дає змогу визначити напрямок кровотоку.

На підставі отриманих даних фахівець зможе правильно встановити діагноз і визначити стадію перебігу захворювання, причину застою крові, а також підібрати комплексну та ефективну терапію.

Лікування хронічної венозної недостатності

Після проведення діагностичних заходів фахівець призначає лікування, яке може бути консервативним або хірургічним. Без проведення терапії, спрямованої на поліпшення венозної та лімфатичної системи, корекції причин розвитку недуги ХВН швидко прогресує і може призвести до інвалідності.

Важким станом пацієнта вважається поява трофічних виразок, що довго не загоюються або рецидивують. Ризик збільшується в тому разі, якщо такі рани не загоюються роками, саме тому комплексне лікування може уповільнити процес зміни м’яких тканин. Лікування призначається фахівцем з урахуванням анамнезу, діагностики, характеру патологічних змін, віку пацієнта та наявності супутніх захворювань.

Як хронічна венозна недостатність може призвести до варикозу

ХВН є патологічним станом, за якого порушується відтік венозної крові в нижніх кінцівках, а також відбуваються зміни вен шляхом здійснення дезорганізації мікроциркуляторного русла. Варикоз – це розширення та деформація вен, що найчастіше спостерігається на ногах, хвороба характеризується послабленням венозних стінок та пошкодженням венозних клапанів. ХВН може бути причиною або наслідком варикозу. Простими словами, порушення венозного відтоку може призвести до варикозу, а вже наявне варикозне розширення вен може посилити ХВН.

Хронічна венозна недостатність може стати причиною варикозу. Це відбувається, коли вени розширюються, стають звивистими і часто виступають над поверхнею шкірних покривів. ХВН розвивається внаслідок порушення нормального венозного відтоку крові, що призводить до послаблення тиску венозних стінок, роблячи їх більш сприйнятливими до деформації та розширення, тобто до варикозу.

Профілактика ХВН

Хронічну венозну недостатність простіше попередити, ніж боротися з її негативними наслідками. Саме тому людям, які перебувають у групі ризику, рекомендовано займатися профілактикою ХВН. Фахівці рекомендують носити компресійну білизну, яка не дає судинам розширюватися, дотримуватися дієти, виключивши з раціону гостру, солону їжу, вживати каші, фрукти, овочі, виконувати фізичні вправи, займатися плаванням і скандинавською ходьбою. Також рекомендовано робити масаж ніг, підкладати під ноги валик під час сну для поліпшення відтоку крові, відмовитися від шкідливих звичок, вести активний спосіб життя, грамотно організовувати свою робочу діяльність, підтримувати водний баланс, контролювати вагу, регулярно відвідувати лікаря та проходити необхідні обстеження.

ХВН вимагає проведення ретельної діагностики та призначення грамотного лікування під контролем висококваліфікованих фахівців. У разі відсутності лікування пацієнт може відчувати сильні болі, на його ногах утворюються виразки, які багато років можуть не гоїтися, що може призвести до втрати працездатності, погіршення якості життя і навіть інвалідності.