Лущення шкіри стоп і неприємний запах ніг – основні симптоми грибка стопи та гіперкератозу

Більшість людей стикаються з проблемою лущення шкіри стоп, неприємного запаху, свербіння, дискомфорту, це може бути пов’язано з різними захворюваннями, включно з мікозом і гіперкератозом, з якими необхідно боротися за появи перших симптомів. Мікозом називають інфекційне ураження стоп і шкіри між пальців патогенними грибами. Гіперкератоз – це захворювання, за якого роговий шар епідермісу починає розростатися і призводить до потовщення. Щоб зрозуміти, як лікувати ці захворювання, необхідно розібратися в симптоматиці, причинах появи кожної недуги.

Зміст:

1. Які існують види мікозу
2. Причини появи грибка
3. Симптоми грибкової інфекції стоп
4. Діагностика та лікування мікозу
5. Профілактика грибкової інфекції стоп
6. Гіперкератоз: симптоми та причини розвитку захворювання
7. Різновиди гіперкератозу
8. Діагностика та лікування гіперкератозу

Грибок стоп (мікоз) є досить поширеним захворюванням, за статистикою кожен п’ятий житель планети стикався з такою проблемою. Хвороба вражає верхній шар шкіри стоп, першими ознаками інфекції вважається поява набряклості та лущення між третім і четвертим пальцем на нозі. Якщо вчасно не вирішити проблему, грибок починає поширюватися на бічну частину стопи, перебираючись на підошву.

Виникнення інфекції можуть провокувати три види патогенних грибів: дерматофіти, плісняві недерматоміцети, дріжджоподібні гриби. Дерматологи часто стикаються з комбінованими типами зараження. Найчастіше інфекція вражає літніх людей і чоловіків різного віку. У групі ризику можуть бути спортсмени, військові, люди, які відвідують СПА-комплекси, басейни, сауни, лазні.

Які існують види мікозу

Інфекційне ураження стоп протікає по-різному, все залежить від симптоматики та клінічних показань. Дерматологи та подологи виділяють п’ять основних типів мікозу.

Завдяки такій класифікації лікар зможе визначити характер перебігу хвороби та призначити правильне лікування. Існує три стадії перебігу інфекції: початкова, середня та запущена, кожна з яких є продовженням попередньої, тож якщо не лікувати грибок, він може призвести до тяжких наслідків та ускладнень.

Причини появи грибка

Мікоз стоп – це інфекційне захворювання, за якого грибкові спори, потрапляючи на здорові ділянки шкіри, починають розмножуватися й інфікувати стопу. Ідеальне середовище для проживання грибів – тепле і вологе місце. Усі чинники розвитку інфекції можна розділити на дві групи:

• ендогенна (внутрішня). Головною причиною є ослаблений імунітет, гіповітаміноз, вживання препаратів без призначення лікаря, порушення кровообігу, особливо в людей, які хворіють на варикозне розширення вен і судинні захворювання;
• екзогенна (зовнішня). До зовнішніх чинників відносять носіння тісного, вузького взуття, наявність мікротравм шкіри, недотримання правил гігієни та підвищеної пітливості, а також ходіння босоніж у громадських місцях.

Пацієнти з цукровим діабетом, ВІЛ-інфекцією, гепатитом, гормональними дисфункціями, ожирінням, різними дерматологічними патологіями найбільш схильні до грибкової інфекції.

Симптоми грибкової інфекції стоп

Поява перших симптомів може не викликати в людини підозр про наявність грибкової інфекції, через деякий час може з’явитися печіння, поколювання між пальцями ніг, невеликі ущільнення в цій зоні та лущення. Згодом симптоматика почне проявлятися у вигляді:

• наявності на шкірі ороговілого шару епідермісу;
• сильного почервоніння;
• специфічного запаху;
• сухості;
• свербіння і печіння, ці симптоми будуть тільки посилюватися, приносячи дискомфорт під час ходьби;
• появи мікротріщин між пальцями, бічній частині стопи та підошві.

Симптоми залежать від типу захворювання і стадії його перебігу, оскільки збудником є різні види грибкових спор. Якщо вчасно не лікувати інфекцію, вона може призвести до негативних наслідків, включно з піодермією, лімфаденітом, флегмоною, зниженням імунітету, остеомієлітом кістки. Коли грибок вражає шкіру, до нього можуть приєднатися інші інфекції, що супроводжуються нездужанням, інтоксикацією, підвищенням температури, почервонінням шкірних покривів, болем, гнійними виділеннями, набряком і слабкістю.

Діагностика та лікування мікозу

Детальніше про препарат

Після появи перших ознак грибка необхідно звернутися до фахівця, який збере анамнез, симптоматику, проведе опитування про наявність інших захворювань. Після цього лікар проведе огляд, для уточнення діагнозу можуть бути призначені додаткові обстеження у вигляді вивчення зразка шкіри під мікроскопом, посіву мікроорганізмів для визначення типу збудника, здачі загального і клінічного аналізу крові, вимірювання рівня цукру, гормонів і білірубіну.

Лікування призначається після визначення типу збудника і встановлення діагнозу. Найчастіше терапія здійснюється на підставі місцевих і системних препаратів, які знищують збудника зсередини, знижують ризик рецидиву і прискорюють загоєння ерозій. Основними методами терапії є призначення:

• протигрибкових препаратів, діючою речовиною яких є кетоконазол і міконазол;
• відлущувальної терапії з використанням кератолітиків;
• розчинів для обробки уражених ділянок;
• антигістамінних засобів, які знімають свербіж і печіння.

Для місцевої терапії фахівець може призначити спреї, розчини, мазі, креми. Найкращим рішенням для лікування грибкових інфекцій стоп є препарат «Екзік Старт», який ефективно бореться з тріщинами, ущільненням шкіри, неприємним запахом, запаленням і болем. Крем чинить протигрибкову, антибактеріальну, протизапальну, пом’якшувальну, антисептичну, відлущувальну дію.

Профілактика грибкової інфекції стоп

Запобігти появі грибка стоп можна, якщо виконувати прості профілактичні правила. Фахівці рекомендують:

• не носити вузьке, незручне, погано вентильоване взуття;
• стежити за станом взуття, внутрішню частину варто регулярно обробляти спеціальними антисептичними розчинами;
• під час відвідування громадських місць у вигляді сауни, басейну, лазні, спортзалу рекомендується носити одноразове взуття або брати з дому своє змінне;
• під час манікюру і педикюру використовувати тільки стерилізовані інструменти;
• у жодному разі не користуватися особистими речами інших людей;
• виконувати елементарні правила особистої гігієни;
• боротися з підвищеним потовиділенням стоп, використовуючи спеціальні дезодоранти.

Крім цього, кожна людина має стежити за станом свого здоров’я, вести здоровий спосіб життя, зміцнювати імунну систему. Завдяки виконанню простих правил ризик заразитися грибковою інфекцією буде мінімальним.

Гіперкератоз: симптоми і причини розвитку захворювання

Гіперкератоз – це захворювання, що характеризується реактивним станом багатошарового епітелію, тому хвороба впливає на м’які тканини. Гіперкератоз є поширеною недугою, з якою може зіткнутися людина будь-якого віку, незалежно від статі. Шкірні покриви постійно оновлюються, якщо у здорової людини цей процес триває від трьох до чотирьох тижнів, то в разі захворювання він збільшується до 72 днів. У цьому разі пацієнт може спостерігати потовщення відмерлих клітин шкіри, які можуть налічувати до ста шарів. Найчастіше хвороба поширюється на ліктях, кистях рук, стопах і колінах. Причинами розвитку хвороби можуть бути різні чинники, включаючи:

• температурні перепади;
• брак вітамінів, мінералів та інших корисних речовин;
• постійні стреси;
• недотримання режиму дня;
• збої в роботі гормональної системи;
• наявність вірусних та інфекційних захворювань;
• недотримання правил гігієни;
• неправильний догляд;
• вікові зміни.

Симптомами захворювання є поява прищиків червоного кольору, незначний свербіж, множинні бульбашки, які зливаються в одну суцільну бляшку, наявність больового синдрому, утворення плям, натоптишів, лусочок, що лущаться.

Різновиди гіперкератозу

Дерматологи виділяють кілька типів гіперкератозу. Усі види докладно описані в таблиці.

Усі види захворювання мають кілька стадій розвитку: перша стадія – збліднення шкіри та поява лущення; друга стадія – під час торкання лусочки починають відпадати та відбувається ущільнення епітелію; на третій стадії шкіра починає сильно лущитися, стає грубою та ущільненою; на четвертій стадії захворювання видно неозброєним оком, оскільки шкіра починає зовні змінюватися.

Діагностика та лікування гіперкератозу

Діагноз лікар може поставити тільки після огляду та збору необхідної інформації про пацієнта, також фахівець проводить дерматоскопію, здійснює забір матеріалу для мікроскопічних досліджень для визначення типу хвороби та її природи. Після постановки діагнозу фахівець призначає терапію. Лікування може бути: консервативним або хірургічним. Під час консервативної терапії призначають прийом вітамінів, глюкокортикостероїдних препаратів, ароматичних ретиноїдів. Для зняття свербежу, печіння призначають кератолічні засоби у вигляді мазей, розчинів, кремів. Фахівці рекомендують використовувати сучасний препарат «Екзік Старт». Хірургічне лікування супроводжується лазерною обробкою, фототерапією, також лікарі використовують розтин уражених ділянок за допомогою електрокоагулятора.