Небезпечна вага: як ожиріння сприяє розтягненням і м’язовим травмам

Зайва вага є не тільки естетичною проблемою, ожиріння безпосередньо пов’язане з розвитком безлічі хронічних захворювань, серед яких особливе місце посідають недуги опорно-рухового апарату. Ожиріння характеризується надмірною кількістю жирової тканини в організмі, що може бути спричинене різними факторами. Надмірна вага може бути результатом генетичних, поведінкових фактів, дисбалансу між кількістю спожитих і витрачених калорій або мати медичні причини.

 Зміст:

1. Що собою представляє ожиріння
2. Причини розвитку ожиріння та їхній вплив на м’язи
3. Симптоми ожиріння
4. Як проводиться діагностика ожиріння
5. Лікування надмірної зайвої ваги
6. Чи може ожиріння призвести до м’язових травм і розтягнень
7. Висновки

Ожиріння представляє собою значний надлишок жирової тканини, який відкладається в різних зонах. Особливу небезпеку несе в собі жир, який відкладається навколо внутрішніх органів. Також існує поняття саркопенічного ожиріння, що характеризується значним зниженням м’язової маси, функціональних можливостей м’язів унаслідок накопичення жирових тканин і заміщення м’язових клітин жировими. Цей процес може розвиватися як у чоловіків, так і у жінок. Недуга здатна прогресувати з віком людини, з кожним роком знижується витривалість, адже високий відсоток жиру поєднується з низькою масою скелетних м’язів.

Ожиріння негативно впливає на роботу м’язів, що може зачіпати їхні функції, структуру і метаболізм. Вісцеральний жир здатний вивільнити прозапальні цитокіни, які спричиняють хронічне запалення в м’язах. Така патологія призводить до зниження чутливості до інсуліну, що може знизити надходження глюкози в м’язові волокна і порушити процес гліколізу. Жирові відкладення починають заміщати м’язові тканини, що веде до зниження їхньої кількості та щільності. Цей процес може призвести до зниження сили і витривалості м’язів, а також до появи стомлюваності.

Що собою представляє ожиріння

Ожиріння є накопиченням жирових волокон в органах, підшкірній клітковині та тканинах. Ця патологія характеризується стійким перевищенням маси тіла в середньому на 20% від норми (з урахуванням зросту). Проявляється недуга у вигляді психологічного і фізичного дискомфорту, а також підвищеного ризику розвитку хронічних захворювань. Ожиріння буває декількох типів, які детально описані в таблиці.

За відсутності належної діагностики та комплексної терапії ожиріння може спричинити низку негативних наслідків, обмежень фізичних можливостей, а також нормального функціонування внутрішніх органів, аж до летального результату.

Детальніше про препарат

Причини розвитку ожиріння та їхній вплив на м’язи

Ожиріння – це накопичення жиру, яке призводить до погіршення стану здоров’я людини. Класифікують цю патологію за кількома ознаками:

• генетичними. Схильність до ожиріння може передаватися у спадок. Безліч генів безпосередньо впливають на метаболізм, розподіл жирових тканин в організмі, що сприяє збільшенню надмірної ваги;
• поведінковим. До цих чинників можна віднести неправильне харчування, малорухливий спосіб життя, мінімальну кількість фізичної активності, постійні стреси, шкідливі звички, що може призвести до надмірної ваги;
• медичним. Ожиріння може бути наслідком безлічі захворювань, включно з гіпотиреозом, полікістозом яєчників, синдромом Кушинга, а також прийомом лікарських препаратів певних груп.

Ожиріння згубно впливає на склад м’язових волокон, що веде до зрушення у бік великої кількості гліколітичних волокон, які мають меншу ефективність у використанні кисню, тому вони схильні до стомлення. Наявність надмірної ваги може погіршити аеробну здатність м’язів, знизити загальну фізичну активність, призвести до різних м’язових травм і розтягнень.

Симптоми ожиріння

Головним симптомом ожиріння є надмірна маса тіла. Скупчення жирових відкладень активно проявляється на плечах, спині, животі, на боках тулуба, стегнах, у зоні таза та інших зонах. Головною проблемою ожиріння вважається недорозвинення м’язової системи. У пацієнта змінюється зовнішній вигляд, з’являється друге підборіддя, жирові складки на животі, які звисають у вигляді фартуха, стегна можуть набути форми галіфе, а також починає розвиватися псевдогінекомастія. До симптомів надмірної ваги відносяться також пупкова та пахова грижі.

Ожиріння ділиться на кілька стадій. Пацієнти з першою та другою стадією не мають особливих скарг, симптомами такої патології є сонливість, підвищене потовиділення, дратівливість, задишка, слабкість, нудота, закрепи, болі в суглобах, хребетному стовпі, проблеми з м’язами. Практично всі пацієнти з третьою і четвертою стадією ожиріння мають порушення діяльності серцево-судинної, дихальної, травної систем. У цьому випадку в пацієнтів розвивається гіпертонія, тахікардія, глухі серцеві тони, виникає хронічний холецистит і панкреатит, жирова інфільтрація паренхіми печінки, а також проявляється симптоматика артрозу колінних і гомілковостопних суглобів. Ожиріння у жінок спричиняє порушення менструального циклу, аж до розвитку аменореї. Підвищений рівень потовиділення здатний викликати розвиток різних шкірних захворювань у вигляді екземи, фурункульозу, піодермій, акне в ділянці живота, спини, плечей. Внаслідок ожиріння людина страждає не тільки фізично, а й морально, адже надмірна вага не дає змоги жити повноцінним життям, позбавляючи безлічі фізичних можливостей, включно з неможливістю виконувати посильну хатню роботу, гуляти на свіжому повітрі, справлятися зі звичними завданнями.

Як проводиться діагностика ожиріння

Надмірна вага є ключовим фактором, який погіршує здоров’я людини, обмежуючи її в повсякденних діях. За появи перших ознак ожиріння необхідно негайно звернутися по допомогу до фахівця, який проведе збір інформації, збере анамнез, уточнить сімейну схильність, уважно вивчить показники співвідношення зросту, мінімальної та максимальної ваги за допомогою методу визначення індексу маси тіла. Розподіл жирових відкладень можна визначити за допомогою підрахунку коефіцієнта, що дорівнює відношенню окружності талії та стегон. Існують особливі показники, що говорять про тип ожиріння. Щоб оцінити ступінь жирових відкладень, фахівці проводять визначення розміру шкірних складок. Додатково фахівець може призначити:

• УЗД;
• комп’ютерну томографію;
• рентгенологічну денситометрію;
• аналіз гіпоглікемічного профілю, тест на толерантність до глюкози, визначення рівня холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів;
• ЕКГ, ЕХОКГ;
• визначення рівня сечової кислоти в біохімічному аналізі крові.

У разі ожиріння пацієнту необхідна консультація дієтолога, психолога, а також реабілітолога з лікувальної фізкультури, який підбере комплекс необхідних вправ, які допомагають скинути зайві кілограми і привести м’язи в тонус.

Лікування надмірної зайвої ваги

Лікування надмірної ваги передбачає насамперед зміну способу життя, психологічну підтримку, терапію захворювань, які можуть спричиняти ожиріння. Лікування цієї патології може бути різним і залежить від ступеня ожиріння, а також безлічі інших чинників. У таблиці представлені найпоширеніші методи терапії.

У разі відсутності належного лікування ожиріння у пацієнта може розвинутися низка негативних ускладнень, включно з проблемами з травною, серцево-судинною системою, суглобами, м’язами, обмінними процесами, опорно-руховим апаратом, репродуктивними органами, що може призвести до серйозних і навіть летальних наслідків.

Чи може ожиріння призвести до м’язових травм і розтягнень

Надмірна вага створює певне навантаження на опорно-руховий апарат, що може призвести до ризику розтягнень і м’язових травм. Ожиріння чинить постійний тиск на гомілковостопні та колінні суглоби, що призводить до їхнього швидкого зносу. Також при ожирінні виникає перенапруження і мікротравми в м’язових волокнах, що робить м’язи сприйнятливими до розтягнень і розривів. При надмірній вазі у пацієнта розвивається неправильна постава, яка порушує біомеханіку рухів, така патологія підвищує ймовірність травм під час фізичної активності.

При ожирінні м’язи працюють з підвищеним навантаженням, щоб підтримати тіло людини і компенсувати дисбаланс, що з’явився. Велике навантаження призводить до перевтоми м’язів, а також збільшення ризику їхнього розтягнення. До того ж, надмірна вага може супроводжуватися зниженням гнучкості та еластичності м’язових волокон, що робить їх уразливими під час різких рухів і різних перевантажень. М’язи черевного преса і спини стають слабкими, вони не можуть забезпечувати необхідну підтримку хребетного стовпа, що збільшує ризик отримання травм, оскільки тіло не здатне правильно розподіляти навантаження під час рухів. Малорухливий спосіб життя призводить до ослаблення зв’язок і м’язів, що робить їх уразливими для травм і менш еластичними. Не варто забувати, що пацієнти з ожирінням можуть мати порушену координацію, що значно підвищує ризик падінь і м’язових травм. Крім цього, у пацієнтів може спостерігатися остеоартроз, грижа міжхребцевих дисків, болі в спині, суглобах і м’язах.

Висновки

Надмірна вага є одним із чинників, що погіршують здоров’я людини, порушують роботу опорно-рухового апарату, внутрішніх органів і систем. Однак ожиріння – це не вирок, сучасна медицина пропонує різні способи боротьби із зайвими кілограмами за допомогою консервативних, медикаментозних і хірургічних методик. До профілактичних заходів фахівці відносять збереження балансу вживаних і витрачених кілокалорій. У разі набору маси тіла варто збільшити фізичну активність у вигляді піших прогулянок, пробіжок, занять у тренажерному залі, а також дотримуватися правильного харчування.