Ділатіл Дуо
Профілактика і лікування симптомів геморою та загоєння тріщин заднього проходу
19.06.2024
Неправильний спосіб життя, шкідливі звички, сидяча робота, незбалансоване харчування та безліч інших чинників можуть позначитися на здоров’ї людини. Наслідком низки таких причин може стати геморой. Це захворювання характеризується запальним процесом і розширенням вен у зоні прямої кишки й анального отвору. Хвороба може негативно позначитися на загальному стані людини, оскільки першими симптомами є поява свербежу, больових відчуттів у ділянці ануса, а також проблеми з дефекацією.
Зміст:
- Класифікація геморою
- Симптоми та діагностика геморою
- Профілактика геморою
- Медикаментозна терапія геморою
- Що собою являє анальна тріщина
- Симптоми анальних тріщин
- Як проводиться діагностика анальних тріщин
- Лікування анальних тріщин
Геморой є захворюванням, при якому відбувається варикозне розширення вен, і з’являються венозні гемороїдальні вузли в нижній частині прямої кишки. При цьому людина відчуває важкість, печіння в ділянці заднього проходу, а також з’являються кров’янисті виділення після дефекації. Якщо зволікати з лікуванням, то стан може погіршитися, вузли стануть збільшуватися в розмірах і можуть навіть випадати із заднього проходу, що призведе до защемлення і некротизування. Терапія геморою проводиться двома методами: консервативним шляхом (на ранній стадії) або хірургічним.
Хвороба з’являється внаслідок застою крові у венозних сплетіннях, які розташовуються під слизовою оболонкою прямої кишки. Такі застої з часом починають збільшуватися в розмірах, формуючи великі вузли. На сьогоднішній день проблема геморою є найпоширенішою в усьому світі. За статистикою кожен третій житель планети страждає від цієї недуги. Захворювання найчастіше вражає чоловіків і жінок віком від 35 до65 років.
Класифікація геморою
Захворювання класифікується за різними критеріями. Існує кілька причин геморою, тому перебіг недуги ділять на три основні форми: вроджену, первинну та вторинну. Вроджена зумовлюється спадковими чинниками, первинна (набута) є наслідком неправильного способу життя, сидячої роботи, а вторинна вважається симптомом іншої патології.
Локалізація утворення вузлів може бути внутрішньою або зовнішньою, також фахівці виокремлюють комбіновані види гемороїдальних вузлів, які можуть утворитися як усередині, так і зовні прямої кишки та заднього проходу. Геморой буває гострим і хронічним, кожна форма детально описана в таблиці.
Перебіг захворювання | |
Гострий | Хронічний |
Гострий перебіг хвороби поділяється на три стадії, які з часом ускладнюються:
|
Хронічний перебіг захворювання характеризується поступовим розвитком, фахівці його поділяють на чотири основні стадії:
|
Щоб хвороба не набула гострого характеру, її необхідно вчасно діагностувати і лікувати, не допустивши переходу до важкої стадії захворювання.
Симптоми та діагностика геморою
Перші ознаки геморою з’являються залежно від стадії та перебігу хвороби. Найчастіше недуга характеризується:
- болем у ділянці ануса після та під час дефекації;
- відчуттям стороннього тіла;
- інтенсивним свербінням у зоні заднього проходу, який може посилитися під час сидіння;
- випаданням шишок під час дефекації;
- запальним процесом;
- набряком ураженої зони;
- кровотечею після походу в туалет;
- наявністю слизових виділень.
Симптоми однакові,як у чоловіків, так і в жінок, тому за появи перших ознак хвороби необхідно проконсультуватися з проктологом. Діагностика у фахівця допомагає виявити захворювання на ранніх стадіях, визначити форму і ступінь перебігу хвороби. Діагностична процедура налічує кілька кроків, що включають: огляд; збір анамнезу про всю симптоматику; ректальне обстеження, що допомагає виявити внутрішні вузли; проктосигмоїдоскопію; колоноскопію; проведення ректального ультразвуку або магнітно-резонансної томографії. Діагностика може комбінуватися залежно від стадії та перебігу недуги, тому всі методи підбираються для кожного пацієнта в індивідуальному порядку, на розсуд лікаря.
Профілактика геморою
Профілактичні методи боротьби з гемороєм включають корекцію способу життя пацієнта. Фахівці рекомендують:
- не переїдати, щоб підтримувати масу тіла в межах норми;
- зміцнювати м’язи тазового дна за допомогою спеціальних фізичних вправ, які також допоможуть нормалізувати кровообіг;
- додати до свого раціону продукти харчування, що містять клітковину, вітаміни, мінерали. Ці продукти допоможуть позбутися закрепів;
- якщо людина має сидячу роботу, варто робити невеликі перерви та регулярно розминати м’язи;
- прибрати або знизити вживання гострих страв і спецій, які можуть спричиняти подразнення слизової оболонки кишківника і прямої кишки;
- утриматися від надмірного напруження під час походу в туалет;
- не піднімати тяжкості;
- використовувати м’який туалетний папір;
- не застосовувати засоби гігієни, що мають у своєму складі агресивні речовини;
- знизити використання проносних препаратів.
Фахівці рекомендують дотримуватися цих правил, щоб знизити ймовірність розвитку захворювання і поліпшити загальний стан кишківника.
Медикаментозна терапія геморою
Медикаментозне лікування геморою призначається тільки фахівцем. Терапія включає різні препарати і лікарські засоби, що допомагають прибрати біль, свербіж та інші симптоми, при цьому прискоривши загоєння. Найчастіше лікування складається з:
- протизапальних препаратів. До них належать нестероїдні засоби, що допомагають знизити біль і запальний процес;
- місцевих анестетиків. Найчастіше лікар призначає мазі з лідокаїном, що знижують больові відчуття і свербіж;
- герапаринових глюкокортикостероїдних мазей, які знімають запалення, прибирають свербіж, набряклість і борються з вузлами, що з’явилися;
- препаратів, що зміцнюють стінки судин і поліпшують кровообіг;
- свічок для лікування геморою. Фахівці рекомендують препарат «Ділатіл Дуо», він відмінно справляється з подразненням, запальним процесом, нормалізує кровообіг, зменшує венозні застої та підвищує еластичність судин;
- спазмолітиків;
- проносних засобів.
Пацієнт не повинен займатися самолікуванням, за перших ознак захворювання варто негайно звернутися до лікаря для діагностики та призначення лікування.
Що собою являє анальна тріщина
Тріщиною прямої кишки називають розрив слизової оболонки в зоні анального отвору, саме там, де зібрана велика кількість нервових закінчень і безліч дрібних кровоносних судин. Тому ці тріщини вважаються дуже болючими і часто супроводжуються кровотечею. Анальні тріщини можуть з’явитися внаслідок:
- механічної травми;
- закрепів;
- захворювань шлунково-кишкового тракту;
- геморою;
- хронічної діареї;
- вагітності та пологів;
- патологічного спазму прямої кишки;
- сидячого способу життя;
- надмірних фізичних навантажень;
- частого приймання проносних препаратів.
Найчастіше анальні тріщини з’являються внаслідок перерахованих вище чинників, також ці проблеми можуть виникнути за туберкульозу, ВІЛ-інфекції та сифілісу.
Симптоми анальних тріщин
Перші ознаки появи фісур можуть супроводжуватися неприємними симптомами. Ознаки захворювання описані в таблиці.
Симптоматика | Опис |
Біль у ділянці куприка | У разі виникнення тромбозу гемороїдальні шишки починають набухати, що призводить до больових відчуттів. Гострий біль минає на 3-4 день після утворення вузлів. |
Кров’янисті виділення | При появі тріщин з’являються кров’янисті виділення, які збільшуються під час і після дефекації. |
Поява дискомфорту та анального свербежу | Свербіж з’являється внаслідок подразнення шкірних покривів слизом, який покриває шишки. Також свербіж може з’явитись через застосування свічок або мазей. |
Перианальний набряк шкірних покривів | Пацієнт відчуває дискомфорт і важкість, вони виникають внаслідок випадання гемороїдальних вузлів. |
Наявність слизових виділень із прямої кишки | Такі симптоми є неспецифічними, але вони свідчать про те, що вузли почали випадати, внаслідок чого можуть виникнути інші захворювання. |
Анальні тріщини за геморою небезпечні, оскільки вони можуть призвести до ускладнень у вигляді гемороїдальної кровотечі, інфекційних ускладнень, прямокишкових свищів, хронічних тріщин.
Як проводиться діагностика анальних тріщин
За появи першої симптоматики варто відразу звернутися до лікаря, який проведе діагностику і призначить правильне лікування. Існує два види діагностики: загальна та інструментальна. Під час загального дослідження лікар ретельно вивчає історію хвороби, симптоматику, перевіряє наявність супутніх хвороб. Після збору анамнезу фахівець оглядає пацієнта методом пальпації прямої кишки. За наявності вузлів лікар оцінює характер і стадію розвитку недуги, а також проводить оцінку скорочення ректального сфінктера.
Під час інструментальної діагностики проктолог використовує ректороманоскопію. Прилад вводиться в пряму кишку пацієнта, огляд проводиться на моніторі. Якщо людина має больові відчуття, процедура здійснюється із застосуванням знеболювальних препаратів. За наявності супутніх хвороб фахівець може призначити колоноскопію.
Лікування анальних тріщин
Для терапії анальних тріщин насамперед лікар рекомендує звернути увагу на раціон пацієнта і прибрати всі продукти, що містять крохмаль, спеції і тверду їжу. Харчуватись необхідно кілька разів на день, але їсти маленькими порціями. У разі виникнення закрепів варто скористатися проносними препаратами і вживати в їжу продукти, що мають проносний ефект. Консервативне лікування хвороби включає призначення:
- ректальних свічок. Препарати містять судинозвужувальні компоненти, що відновлюють слизову і допомагають знизити больові відчуття при геморої та тріщинах. Найбільш затребуваним препаратом на сьогоднішній день є «Ділатіл Дуо», ректальні свічки розроблені для лікування цих захворювань, вони прибирають подразнення, запалення, нормалізують кровообіг, допомагають зменшити венозні застої;
- препаратів для зняття спазму сфінктера;
- протизапальних і знеболювальних засобів;
- препаратів із гіалуроновою кислотою;
- загоювальних мазей, що знижують тонус внутрішнього м’язового шару сфінктера.
Якщо консервативне лікування не дало результатів протягом 6 тижнів, призначають оперативне втручання за допомогою бічної підшкірної сфінктеротомії, контрольованої пневмодивульсії анального сфінктера, медикаментозної релаксації прямокишкового сфінктера з подальшим висіченням тріщин, що утворилися.
Поділитися статтею: