Вправи для колін у разі артрозу: методи полегшення симптомів і запобігання ускладненням

Артроз є одним із найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату. Хвороба негативно впливає на якість життя пацієнтів, а відсутність належного лікування може призвести до інвалідності. Артроз суглобів – це не вирок, правильно поставлений діагноз і призначене лікування можуть уповільнити дегенеративні процеси в суглобах, а використання хірургічного втручання в разі важких форм дасть людині можливість знову вільно рухатися.

Зміст:

1. Причини виникнення артрозу суглобів
2. Симптоматика артрозу
3. Діагностика артрозу суглобів: важливість консультації фахівця
4. Як фізичні вправи можуть допомогти під час лікування артрозу
5. Головні принципи реабілітації при артрозі
6. Комплекс вправ для позбавлення від болю при артрозі
7. Профілактика артрозу
8. Висновки

Артроз представляє собою дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, іноді хворобу називають остеоартрозом. Ця недуга здатна вражати хрящову тканину суглобів, яка поступово стоншується і руйнується. Медична статистика свідчить про те, що артроз вражає кожну 10 людину у світі. Хвороба може вражати всі суглоби тіла, проте найчастіше від недуги страждають колінні й тазостегнові суглоби. 

Класифікують захворювання за кількома ознаками. Залежно від ступеня артрозу виділяють чотири стадії хвороби, кожна з яких відрізняється ступенем артрозних змін хрящової тканини. Також артроз буває первинним і вторинним. Хвороба первинного типу розвивається внаслідок вікових змін. Вторинний артроз може виникнути внаслідок травм і захворювань суглобів. Захворювання розвивається повільно протягом кількох років, що веде до руйнування суглоба. Залежно від зони ураження артроз ділиться на гонартроз (артроз колінного суглоба), коксартроз (артроз тазостегнового суглоба), унковертебральний артроз (ураження шийних хребців), вертебральний артроз (ураження хребетного стовпа), пателіофеморальний артроз (у цьому разі хвороба вражає надколінок і частину стегнової кістки).

Причини виникнення артрозу суглобів

Головним механізмом, який запускає процес руйнування хряща, є порушення синтезу протеогліканових молекул клітинами хрящової тканини. Артроз розвивається внаслідок метаболічних порушень, які найчастіше протікають приховано. Цей дисбаланс характеризується пошкодженням протеогліканів та їхніх складових компонентів, що супроводжується розщепленням хрящового матриксу. Усередині хрящової пластини відбувається розрив волокон, внаслідок чого порушується надходження метаболітів і водний баланс, що може призвести до розтріскування.

Головними чинниками розвитку артрозу є похилий вік, стать (жінки більш схильні до розвитку хвороби), зайва вага, професійна діяльність у вигляді тривалого повторюваного навантаження на суглоби. Артроз найчастіше розвивається внаслідок вікових змін, проте спровокувати руйнування хрящової тканини можуть:

• травми, операції та пошкодження суглобів;
• різні запальні та інфекційні захворювання;
• переохолодження;
• надмірні навантаження на суглоби;
• погіршення кровообігу суглоба;
• порушення обмінних процесів.

Артроз розвивається в тому разі, коли хрящ, який розташований усередині суглоба, втрачає свої властивості. Хрящ у нормальному стані має бути твердим і гладким, що дає змогу кісткам легко ковзати під час руху. Під час розвитку недуги хрящ зношується, а його поверхня стає грубою. Під час прогресування хвороби зміни наростають, і з’являються перші симптоми недуги. У запущених випадках хрящ у суглобах повністю відсутній, а біль посилюється і стає постійним, погіршуючи якість життя пацієнта.

Симптоматика артрозу

Артроз суглобів розвивається повільно, тому перші симптоми людина може навіть не помітити. З часом хвороба прогресує, після чого пацієнт починає помічати:

• біль у суглобах під час або після руху;
• хворобливі відчуття під час натискання на суглоб;
• набряклість м’яких тканин навколо суглоба під час загострення хвороби;
• малорухливість, особливо в ранній час доби, тому пацієнту необхідно розробляти суглоб;
• втрату гнучкості. Суглоб може бути обмежений у русі, а колишня амплітуда більше не доступна людині;
• відчуття тертя і хрускоту. Під час ходьби можна помітити характерний хрускіт або тертя всередині суглоба;
• наявність остеофітів. Це додаткові кісткові нарости, які пацієнт може відчувати у вигляді твердих вузлів, які розташовуються навколо ураженого суглоба;
• деформацію суглоба. У міру прогресування недуги суглоб може набувати незвичайної форми;
• слабкість у м’язах. Згодом виникає наростаюча слабкість м’язів, що пов’язано з ураженою ділянкою.

У більшості випадків захворювання протікає хвилеподібно, недуга може часом загострюватися, особливо у весняно-осінній період, після фізичної активності або зміни погоди. У важких випадках хвороба прогресує, а дистрофічні зміни можуть виникнути в будь-якому суглобі, але найчастіше уражаються коліна, хребет, кисті рук, тазостегнові суглоби. Без лікування уражений хворобою суглоб може зруйнуватися самостійно, а також призвести до погіршення біомеханіки хребетного стовпа. Внаслідок чого формуються грижі міжхребцевих дисків або артроз інших суглобів.

Діагностика артрозу суглобів: важливість консультації фахівця

Артроз суглобів можна виявити тільки після консультації з фахівцем і постановки діагнозу. Насамперед фахівець опитує пацієнта, з’ясовує симптоматику, коли і з яких ознак почалася хвороба, які медикаменти використовувалися, а також про можливі спадкові ознаки. Після збору інформації лікар проводить візуальний огляд пацієнта, вивчає форму, рухливість, гнучкість суглобів. Він оцінює больовий поріг під час руху, перевіряє рефлекси і силу м’язів. Щоб максимально точно поставити діагноз, фахівець може призначити:

• рентгенографію. Рентгенівські знімки допомагають лікарю зрозуміти стан суглобів, наявність ущільнень, остеофітів, капсул, форми суглобових поверхонь;
• УЗД суглобів. Ультразвукове дослідження є більш інформативним способом виявлення початкових ознак хвороби. УЗД допоможе візуалізувати внутрішньосуглобовий випіт, зміну товщини та структури хрящової тканини, вторинну реакцію капсули, а також інші ознаки артрозу;
• комп’ютерну томографію. КТ проводять у складних клінічних випадках, коли лікар має детально вивчити стан хрящової пластини, визначити обсяг синовіальної рідини.

Додатково фахівець може призначити аналізи крові, щоб виключити інші причини больового синдрому. У деяких випадках лікар може призначити пункцію для вивчення наявності бактерій, що буває за інфекційного перебігу хвороби. На підставі отриманих даних лікар встановлює діагноз і призначає лікування.

Як фізичні вправи можуть допомогти під час лікування артрозу

Крім медикаментозного лікування, фахівець може призначити лікувальну фізкультуру. Така гімнастика є частиною комплексної терапії, до якої входять масажі та фізіотерапевтичні процедури. Для лікування артрозу необхідне помірне фізичне навантаження, яке допомагає усунути скутість рухів і дискомфорт. Лікувальна фізкультура допомагає:

• поліпшити трофіку тканин;
• підтримати функціональність суглобів;
• скоротити больові відчуття;
• зменшити запальний процес;
• збільшити амплітуду рухів;
• уповільнити процес дегенеративних змін;
• зміцнити м’язи і зв’язки;
• зняти м’язовий спазм.

Помірне фізичне навантаження допомагає пацієнтові поліпшити його самопочуття загалом. Позитивного результату можна досягти за умови регулярних занять. Вибір вправ та інтенсивність навантаження призначає фахівець з урахуванням особливостей організму, віку, фізичного стану пацієнта і ступеня прогресування хвороби.

Головні принципи реабілітації при артрозі

Розвиток артрозу пов’язаний з дегенеративно-дистрофічними змінами, які спричиняють витончення хрящової тканини. Фізична реабілітація є одним із важливих методів відновлення суглобів. Ефективність терапії безпосередньо залежить від правильності поставленого діагнозу і часу початку реабілітації. Професійна реабілітаційна програма спрямована на:

• запобігання подальшому прогресуванню захворювання;
• купірування болю;
• збереження рухливості суглоба;
• зміцнення навколосуглобових м’язів і збільшення їхньої витривалості;
• поліпшення кровообігу в місцях локалізації хвороби.

Реабілітацію проводять у три етапи: купірування болю і запального процесу, нормалізація самопочуття; зміцнення м’язів; закріплення отриманих результатів і запобігання прогресуванню недуги. Швидкість відновлення пацієнта безпосередньо залежить від ступеня тяжкості хвороби, наявності додаткових патологій, ступеня ураження суглоба, локалізації патологічних змін, віку і способу життя пацієнта. Крім фізичних вправ, фахівці призначають масажі, мануальну корекцію, міостимуляцію.

Комплекс вправ для позбавлення від болю при артрозі

Найчастіше артроз вражає колінні суглоби. Щоб поліпшити стан пацієнта, фахівець призначає комплекс спеціальних вправ, які допомагають у реабілітації. У таблиці детально описані всі вправи.

При артрозі варто відмовитися від різких рухів, випадів, ривків, глибоких присідань, кругових рухів, енергійних згинань і розгинань. Схему тренувань призначає лікар, яку можна повторювати в домашніх умовах.

Профілактика артрозу

Комплексні дії та рекомендації фахівців допоможуть запобігти прогресуванню артрозу, полегшити больові відчуття, зняти запалення. Профілактика захворювання включає:

• правильне харчування;
• помірні фізичні навантаження;
• контроль маси тіла;
• відмову від шкідливих звичок;
• носіння зручного взуття;
• захист суглобів від переохолодження;
• своєчасне лікування вірусних хвороб і супутніх захворювань;
• своєчасне лікування суглобів.

Профілактика артрозу є щоденною турботою про здоров’я суглобів. Дотримання простих правил і рекомендацій, регулярний відпочинок, дотримання активного способу життя допоможуть зберегти рухливість суглобів.

Висновки

Артроз представляє собою дегенеративне захворювання суглобів, яке може швидко прогресувати. Пацієнт спостерігає постійний біль, проблеми з рухливістю, які змушують людину змінити свій спосіб життя, знизивши його якість. Якщо вчасно не звернутися до лікаря за допомогою, пацієнт може залишитися інвалідом. Уникнути розвитку хвороби допоможе профілактика артрозу, яка сприяє нормалізації кровообігу в зонах локалізації вогнища, а також запобігти деформації та руйнуванню хрящів. Саме тому важливо проконсультуватися з лікарем з метою отримання належного лікування.