Контактні проносні в епоху пробіотиків та пребіотиків: чи актуальні вони досі

Однією з найпоширеніших проблем наразі є закреп. Кожна п’ята людина у світі страждає від такої делікатної патології травного тракту. Закреп розвивається, коли людина відчуває рідкісні позиви до дефекації. Такий стан викликаний зміною способу життя, недостатнім вживанням клітковини, багатьма хворобами ШКТ. Як позбутися такої проблеми в епоху пробіотиків та пребіотиків, спробуємо розібратися разом.

Зміст:

1. Чому розвивається закреп: причини
2. Що таке контактні проносні: чому вони актуальні
3. Як контактні проносні впливають на бактеріальний фон кишківника
4. Що таке пробіотики та пребіотики
5. Яка різниця між пробіотиками та пребіотиками
6. Чи можливе сумісне застосування контактних засобів та курсів відновлення мікрофлори
7. Висновки

Закреп вважається симптомом, а не окремою патологією. Немає чіткого визначення такого стану, оскільки нормальне функціонування кишківника у всіх людей різне. Закреп – це рідкісні спорожнення та труднощі з проходженням калових мас по товстому кишківнику. Закрепи класифікують за різними ознаками. Фахівці ділять цей стан на первинний, вторинний, ідіопатичний. Первинний закреп – це самостійне функціональне порушення роботи ШКТ, яке викликається іншими хворобами, прийомом ліків чи органічними патологіями. Вторинний викликаний органічною патологією товстого кишківника, а ідіопатичний закреп – це хронічна затримка калу або утруднення дефекації, причина якого залишається невідомою.

Також закрепи бувають гострими та хронічними. Гострий триває менше тижня і може бути спровокований зміною раціону харчування або способу життя. Хронічний закреп визначається симптоматикою, яка зберігається протягом мінімум трьох місяців. Хронічні закрепи – найпоширеніше явище серед дорослого населення, патологію діагностують у 10-15% людей.

Чому розвивається закреп: причини

Причини розвитку цієї патології можуть бути різними: епізодичними або постійно переслідувати людину протягом багатьох років. Закреп може розвиватися через низку причин, включаючи:

• вживання продуктів із низьким вмістом клітковини;
• недостатнє вживання рідини;
• нестачу фізичної активності, сидячий спосіб життя;
• стрес, депресію, яка може призвести до уповільнення роботи кишківника;
• ігнорування позивів до дефекації;
• новоутворення товстої кишки, хворобу Крона, грижу, кишкову непрохідність;
• анальні тріщини, геморой, звуження ануса;
• прийом багатьох медикаментів;
• ендокринні захворювання;
• вагітність.

У разі розвитку закрепів людина випорожнюється із зусиллям менш ніж три рази за 7 днів. До симптомів патології можна віднести здуття живота, загальну слабкість, відчуття млявості, біль у животі, можливі домішки крові у калі.

Що таке контактні проносні: чому вони актуальні

Проносні препарати – це спеціалізовані речовини, які здатні розріджувати випорожнення або стимулювати дефекацію в цілому. Приймають такі засоби перорально чи ректально. Контактні проносні препарати – це засоби, які розроблені з метою подразнення нервових закінчень слизової оболонки різних відділів кишківника, за рахунок чого калові маси просуваються по товстому кишківнику набагато швидше. Активувати роботу тонкого кишківника допоможуть препарати на основі касторової олії, а товстої – засоби, до складу яких входять сена (касія), ревінь, крушина, пікосульфат натрію, дифенілметан. Контактні проносні препарати доступні у вигляді:

• капсул або пігулок. Такі засоби необхідно запивати водою, їхня дія настає за кілька годин після прийому. Це найзручніша форма випуску;
• порошків. Дані засоби поєднуються з необхідною кількістю води, вони підійдуть для тих, кому складно ковтати таблетки;
• супозиторій. Така форма проносних випускається у вигляді капсул, які слід вставляти у пряму кишку, де вони розчиняються. Супозиторії чудово підходять для дітей. Це найшвидший та найефективніший спосіб боротьби із закрепами. Після розчинення свічка моментально дратує нервові закінчення слизової оболонки, що спричиняє скорочення м’язів, збільшуючи секрецію рідини. Ефект настає за кілька хвилин після використання.

Контактні (стимулюючі) проносні засоби використовують для швидкого спорожнення кишківника. Такі препарати є актуальними як засіб екстреної короткострокової допомоги при закрепах завдяки своїй швидкій дії. Активні речовини спричиняють скорочення м’язів кишківника. Однак варто пам’ятати, що застосовувати їх потрібно суворо за інструкцією, не перевищувати дозу і не використовувати довше за вказаний термін. Якщо не дотримуватись рекомендацій виробника та лікаря, проносні можуть викликати звикання, що може призвести до несприятливих наслідків.

Як контактні проносні впливають на бактеріальний фон кишківника

Зловживання стимулюючими проносними препаратами може призвести не тільки до звикання, а й до інших серйозних наслідків. Найпоширенішим симптомом зловживання засобів є діарея, м’язова слабкість, ускладнення з боку серця, зміна серцевого ритму, блювання, нудота, втрата ваги, спазми, а також порушення електролітного балансу. Контактні засоби викликають звикання та атонію. При тривалому та безконтрольному використанні проносних препарати можуть негативно впливати на мікробіоту кишківника. Ключовими аспектами впливу проносних на бактеріальний фон кишківника є:

• зниження корисної мікрофлори та дисбіоз. Активні речовини порушують мікробний баланс, вони знижують кількість корисних біфідо- та лактобактерій, які відповідають за імунітет та травну систему, що може призвести до дисбіозу;
• вимивання мікрофлори. Штучна стимуляція м’язів кишківника, діарея сприяють механічному вимиванню корисних мікроорганізмів із товстої кишки;
• стимуляція умовно-патогенних бактерій Коли змінюється середовище в кишківнику, створюються умови для зростання патогенної флори.

Стимулюючі засоби вважаються найнебезпечнішими при тривалому прийомі, їхні активні компоненти викликають звикання та порушення роботи кишківника. Щоб відновити баланс після прийому проносних, фахівці рекомендують використовувати пробіотики.

Що таке пробіотики та пребіотики

Мікрофлора кишківника є цілим світом, у якому живуть мільйони мікроорганізмів. Корисні бактерії допомагають кишківнику перетравлювати їжу, зміцнюють імунну систему та настрій людини. Однак стрес, неправильне харчування, тривалий прийом проносних стимулюючого типу можуть порушити такий баланс, викликаючи здуття, дискомфорт, проблеми із травленням. Щоб вирішити таку проблему, на допомогу приходять пробіотики та пребіотики, які є двома популярними видами добавок для здоров’я травної системи.

Пробіотики – це живі бактерії, які, потрапляючи в кишківник у потрібній кількості, приносять організму людини користь. До пробіотиків відносять різні штами лактобактерій та біфідобактерій. Вони відновлюють здорову мікрофлору кишківника, конкуруючи з патогенами, перешкоджаючи зростанню шкідливих мікробів, підтримуючи нормальне травлення.

Пребіотики – це речовини, харчові волокна, які не перетравлюються шлунково-кишковим трактом, але служать поживним середовищем для корисних бактерій. Простими словами, це їжа для пробіотиків. Роль таких речовин полягає у стимулюванні зростання корисних бактерій.

Яка різниця між пробіотиками та пребіотиками

Здоров’я кишківника безпосередньо впливає на загальне самопочуття, імунітет і правильний обмін речовин. Баланс корисних бактерій не завжди можна підтримати збалансованим харчуванням. Фахівці рекомендують використовувати пробіотики та пребіотики. Різниця між цими добавками колосальна. Відмінності речовин описані у таблиці.

Щоб отримати максимальний ефект та користь від пребіотиків та пробіотиків, рекомендовано використовувати їх разом, така комбінація називається синбіотиками. Такий тандем допомагає ввести в кишківник корисні бактерії та створити їм необхідні умови для харчування та розмноження. Випускаються синбіотики у вигляді готових комплексів на основі живих культур та харчових волокон.

Чи можливе сумісне застосування контактних засобів та курсів відновлення мікрофлори

Тривале застосування стимулюючих проносних засобів може знизити здатність організму засвоювати мінерали, вітаміни. Для зниження ризику засвоєння полівітамінів з мінералами найкраще використовувати проносні препарати в окремих випадках протягом коротких періодів часу. Сумісне застосування стимулюючих проносних засобів для відновлення мікрофлори можливе, проте потребує обережності. Препарати на основі сени або бісакодилу діють досить швидко, але можуть порушити мікробіоту кишківника, тому їх краще використовувати короткочасно, а курси відновлення мікрофлори проводити паралельно або з витримкою інтервалу між прийомами засобів для максимального ефекту. Фахівці рекомендують:

• проводити роздільний прийом препаратів. Не варто використовувати контактні проносні одночасно з пробіотиками і пребіотиками. Внаслідок прискореної моторики кишківника корисні бактерії можуть не встигати закріплюватись у товстій кишці;
• спочатку використовувати проносні. Стимулюючі препарати краще використовувати в поодиноких випадках і не більше 7 днів, оскільки вони викликають звикання та подразнення слизової оболонки, що може призвести до синдрому «ледачого кишківника»;
• після проносних відновлення. Пребіотики часто призначають у лікуванні закрепів, адже вони стимулюють зростання власної мікрофлори та працюють м’яко. Пробіотики найкраще приймати курсом від 1 до 1,5 місяців для максимального ефекту;
• налагодити харчування. Слід включити до раціону харчування достатню кількість клітковини для підтримки мікрофлори природним шляхом.

Такий тандем проносних, пребіотиків та пробіотиків можуть призначати при хронічних закрепах. Пробіотики нормалізують функції кишківника, а пребіотики є харчуванням для корисних бактерій.

Висновки

Контактні проносні препарати випускають у різних формах, вони продаються у вигляді капсул, таблеток, порошків, супозиторіїв. До складу таких засобів входять активні компоненти (сена, бісакодил), які дратують нервові закінчення у слизовій оболонці кишківника, що змушує його м’язи скорочуватися набагато активніше. На тлі тривалого прийому таких препаратів бактеріальний фон кишківника може дати збій. Саме тому фахівці призначають пробіотики та пребіотики, які відновлюють мікрофлору, нормалізують роботу ШКТ, зміцнюють імунітет, покращують всмоктування речовин, захищаючи кишківник від патогенних бактерій. Актуальність стимулюючих проносних висока завдяки їхній швидкій допомозі при гострих закрепах. Однак їхнє використання обмежується високим ризиком розвитку синдрому «ледачого кишківника» та звикання.