М’яке рішення проблеми запору. Чому закрепи з роками виникають все частіше?

За різними даними, як мінімум третина людей у певний період життя стикається з проблемою запору. І з віком схильність до закрепів лише зростає. Майже у половини осіб у віці після 60-65 років розвивається хронічний запор. Який взаємозв’язок між віком і закрепами та як зарадити проблемі – дізнаєтеся зі статті.

Зміст:

1. Що таке запор і як він проявляється?
2. Чому бувають запори?
3. Чому з віком ризик запорів зростає?
4. Види запору у літніх людей
5. Способи лікування запору
6. Яку форму проносного препарату вибрати?

Що таке запор і як він проявляється?

Коли говорять про запор, мають на увазі стан, при якому випорожнення відбувається менше, ніж 3 рази на тиждень, або ж коли не вдається повністю спорожнити кишечник. Інколи запори трапляються у більшості людей. Однак коли вони набувають хронічної форми, це може спричинити не лише дискомфорт, а й призвести до розвитку різних захворювань.

Окрім затримки калових мас, розлад може супроводжуватися й іншими симптомами. Найбільш поширені:

• біль у животі;
• метеоризм (здуття);
• нудота;
• неприємний присмак у роті;
• зниження апетиту.

На тлі такого стану часто розвивається безсоння та нервозність.

Чому бувають запори?

Причин, що можуть призводити до закрепів, доволі багато. Буває, що складнощі з дефекацією виникають у результаті зниженого тонусу м’язів у ділянці тазу. В такому випадку процес випорожнення супроводжується значним напруженням. Причиною цього можуть бути:

• фізичні розлади, пов’язані з обмеженою мобільністю;
• післяопераційний період;
• травма спинного мозку;
• неврологічні захворювання, як-от інсульт, розсіяний склероз чи хвороба Паркінсона.

Закрепи зазвичай виникають і на тлі недостатнього споживання води. В такому випадку формуються надто тверді калові маси. Ще одна причина – електролітний дисбаланс, зокрема дефіцит калію, кальцію та магнію.

Затримки дефекації можуть відбуватися і з причини зниженої моторики кишечника, яка, у свою чергу, розвивається на тлі малорухливого способу життя та споживання недостатньої кількості продуктів із клітковиною. Запори бувають при геморої, анальних тріщинах, проктиті, доброякісних чи злоякісних утвореннях у кишковому тракті. Проблема також може виникати на тлі розладів метаболізму, цукрового діабету, дивертикуліту.

Є доволі багато медикаментів, побічними діями яких вказана затримка дефекації. Це зокрема стосується опіоїдних знеболювальних ліків, препаратів заліза, блокаторів кальцієвих каналів, протисудомних, нестероїдних протизапальних засобів та деяких інших.

Чому з віком ризик запорів зростає?

З віком в усіх системах людського організму відбуваються зміни. Змінюється спосіб життя і дієта. Все це впливає на моторику кишкового тракту. Тож що старшою стає людина, то більше ризиків розвитку запорів. Причому, як зауважують дослідники, найбільший стрибок у збільшенні кількості випадків епізодичних і хронічних запорів фіксують після 60-річного віку.

Загалом можна виокремити 3 групи факторів, що сприяють виникненню закрепів у людей літнього віку:

1.     Пов’язані зі станом здоров’я.

З віком стан здоров’я у більшості осіб погіршується. З’являються нові захворювання, давні прогресують. Чимало із типово «вікових» хвороб здатні призводити до розладів функціонування кишкового тракту, закрепів. Це зокрема захворювання, що супроводжуються патологічними змінами в нервовій системі та втратою тонусу м’язів. При такому стані моторика кишківника порушується, і процес переміщення калових мас по кишковому тракту сповільнюється.

З роками у багатьох осіб виникають захворювання травної системи, дисбактеріоз. Це призводить до того, що процес розщеплення спожитих продуктів відбувається повільніше, їжа довше затримується в ШКТ, що також є одним із факторів ризику запору.

Ще одне захворювання, яке пов’язують із віковими змінами – геморой, на тлі якого також часто розвиваються хронічні закрепи.

2.     Пов’язані із застосуванням ліків.

Що більше проблем зі здоров’ям виникає, то більше ліків доводиться вживати. Чимало людей старшого віку, які страждають хронічними захворюваннями, щодня приймають велику кількість медикаментів. Значна частина таких препаратів впливає на роботу кишкового тракту й підвищує ризик закрепу.

До цієї категорії належать знеболювальні таблетки, які вживають зазвичай хворі з артритом, діуретики та інші препарати, які призначають особам із гіпертонією. З віком у деяких людей можуть виникати депресивні стани та інші психічні розлади. Й знову ж таки антидепресанти та антипсихотики дуже часто спричиняють запори. Таке ж саме стосується і препаратів заліза, які традиційно рекомендують застосовувати особам з анемією

3.     Пов’язані зі способом життя.

З віком, зокрема й на тлі певних захворювань, фізична активність і рухливість більшості людей знижується. А це негативним чином впливає на моторику кишкового тракту.

Зазнає змін і дієта літніх осіб. У зв’язку з погіршенням роботи шлунку та проблемами з зубами, літні люди часто відмовляються від твердої їжі, багатої клітковиною. Наслідок – погіршення перистальтики кишківника, що на тлі вікових змін в організмі ще більше підвищує ризик запору. Справа в тому, що кишковому тракту літніх людей необхідно більше часу, щоб переміщати залишки їжі. Однак якщо маса довго залишається в кишечнику, вона втрачає вологу, стає більш сухою і твердою, відповідно процес дефекації ускладнюється.

Види запору у літніх людей

З віком у людей можуть розвиватися запори 2 типів – органічні та функціональні. Перший тип закрепів прив’язаний із механічною непрохідністю. Тобто може бути зумовлений звуженням просвіту кишки в результаті новоутворення, дивертикульозу чи інших патологічних станів кишкового тракту. Закрепи такого типу в молодих осіб діагностують доволі рідко. Чого не скажеш про літніх людей.

Функціональний запор розвивається без видимих аномалій у будові кишкового тракту. В цій категорії виділяють закрепи таких видів:

• простий колоностаз (пацієнти відчувають труднощі під час дефекації, може виникати при синдромі подразненого кишечника);
• нейрогенний запор (виникає як вторинне ускладнення дисфункції нервової системи);
• спричинений запальним процесом у кишковому тракті (найчастіше в товстому кишечнику);
• токсичний (при отруєнні морфіном, свинцем, іншими токсинами);
• ендокринної етіології (виникає на тлі зниження функціональності щитовидної залози чи гіпофізу);
• м’язовий (при ослабленні м’язів тазового дня);
• психогенний (супроводжує психічні розлади);
• метаболічний (зумовлений розладами обмінних процесів).

Якщо в молодому віці частіше виникають епізодичні чи періодичні закрепи, то у літніх людей частішають хронічні форми захворювання.

Способи лікування запору

Усунення закрепів, особливо в людей літнього віку, передбачає комплексний підхід. Крім медикаментозного лікування, у багатьох випадках корисними є і немедикаментозні заходи.

Немедикаментозні способи усунення запору

Основна мета способу – усунути фактори, здатні погіршувати моторику кишечника та призводити до закрепів. Цей метод передбачає декілька етапів:

1.     Зміна способу життя та дієти.

Найпростіше, що можна зробити для покращення здоров’я кишечника – за можливості збільшити фізичну активність. Це можуть бути звичайні піші прогулянки, ранкова зарядка, плавання. Крім того, важливо переглянути свій звичний раціон харчування – мінімізувати споживання кофеїну, додати в дієту продукти з високим вмістом клітковини (якщо для цього немає медичних протипоказань), пити 1,5-2 л води на день (за умови відсутності протипоказань).

Людям, схильним до закрепів, корисно замінити традиційну випічку цільнозерновою, вживати висівки, каші, овочі. Також варто включити у свій раціон фрукти та сухофрукти, багаті сорбітом (цукровий спирт з легкими послаблюючими властивостями). Це зокрема чорнослив, фініки, кизил, абрикоси, горобина, шипшина, яблука, сливи.

2.     Формування звички спорожнювати кишечник в один і той самий час.

Із фізіологічної точки зору найкращим часом для випорожнення кишечника є ранок чи період впродовж 30 хвилин після прийому їжі. Саме у цей час шлунково-кишковий рефлюкс посилює моторику товстої кишки. Формуванню звички сприяє дотримання режиму харчування в один і той самий час.

3.     Переглянути схеми лікування супутніх захворювань.

Якщо проблема закрепів розпочалася після початку прийому певних медикаментів, варто повідомити про це своєму лікарю. Виходом із ситуації може бути заміна медикаментів аналогами без побічних ефектів у вигляді закрепу. Якщо це неможливо (наприклад, при застосуванні діуретиків чи знеболювальних засобів), то лікар може порадити додаткові ліки м’якої дії для усунення запору. Вдалим варіантом для такої мети можуть стати засоби лінійки Пікосен від фармацевтичної фабрики Vishpha, які делікатно впливають на роботу травної системи й практично не мають протипоказань.

Медикаментозне лікування закрепів

Якщо немедикаментозні методи не допомагають чи дають недостатній результат, знадобиться фармакологічне лікування. Уникати його не слід, адже сучасні безрецептурні препарати є не лише дієвими, а й максимально безпечними, зокрема і для літніх людей.

Для лікування епізодичних і хронічних закрепів можуть застосовуватися ліки на основі різних активних компонентів. Від складу засобу залежить швидкість його дії. Розглянемо особливості найпопулярніших варіантів.

До речі, в складі засобів серії Пікосен використані комбінації синтетичних і натуральних компонентів із категорії стимулюючих проносних речовин з легкою осмотичною дією. Це зокрема натрію пікосульфат, натрію докузат, екстракт листя касії, сорбіт. Препарати із таким складом одночасно стимулюють кишечник до випорожнення й притягують у калові маси воду, щоб зробити процес дефекації максимально комфортним.

Одна з головних переваг препаратів із таким складом – мінімальний ризик спазмів та болів у животі, які зазвичай виникають при застосуванні більшості проносних ліків стимулюючої дії.

Яку форму проносного препарату вибрати?

Засоби для лікування закрепів бувають у різних формах випуску. До прикладу, фабрика Vishpha випускає такі ліки в формі капсул та крапель для орального застосування, а також у формі клізм і мікроклізм. Яку форму препарату краще вибрати, залежить від потреб пацієнта.

Ліки в пероральній формі зазвичай викликають позиви до дефекації приблизно через 12 годин після застосування. Тому такі препарати традиційно рекомендують приймати на ніч, щоб на ранок отримати очікуваний результат. Натомість мікроклізми належать до швидкодіючих засобів. Ефект від них найчастіше наступає впродовж декількох хвилин.

Закреп – проблема, яку не слід ігнорувати в будь-якому віці. Хронічні запори з часом можуть призводити до запальних захворювань у кишковому тракті, які, у свою чергу, підвищують ризик виникнення злоякісних новоутворень. Тому якщо ви чи хтось із ваших близьких страждає закрепами, проконсультуйтеся з лікарем, яку форму препарату обрати, й негайно розпочинайте лікування.