Трофічна виразка – яку мазь вибрати для прискорення загоєння

Трофічна виразка є раною, яка виникає на поверхні шкірних покривів і не гоїться протягом одного місяця й більше. Подібний дефект вказує на наявність незворотних змін у тканинах. Вони втрачають здатність протистояти впливу зовнішніх факторів та не отримують необхідного живлення. Через це людина відчуває не лише біль та підвищення температури. Захворювання може викликати зараження усього організму. 

Зміст:

1. Основна інформація про трофічну виразку
2. Причини появи трофічної виразки
3. Види трофічної виразки
4. Клінічні прояви трофічної виразки
5. Особливості діагностики трофічної виразки
6. Лікування трофічної виразки
7. Препарат Йодадін у лікуванні трофічної виразки
8. Профілактика трофічної виразки

Трофічна язва захоплює не лише верхній шар шкіри. Вона може розвиватися у епідермісі та більш глибоких шарах. Її не важко виявити під час візиту до лікаря. Не варто ігнорувати трофічні язви, бо через них відбувається некроз тканей. Це хронічна рана, що поступово руйнує тканини та може провокувати виникнення ускладнень.

Основна інформація про трофічну виразку

Хронічні рани можна вважати трофічними виразками, якщо цілісність шкірних покривів не відновлюється понад 4-8 тижнів. Основне місце виникнення подібних пошкоджень шкіри – нижня частина ніг із внутрішньої та зовнішньої сторони (нижня частина гомілки, стопа). Основна проблема, з якою стикається хворий на подібну недугу, – це постійні рецидиви, що супроводжуються набряками, свербінням, болем в зоні пошкодження. Складність такого дефекту полягає у місці його розташування. На нижні кінцівки припадає основне навантаження, тому вони зазнають пошкоджень, контактують з одягом, взуттям тощо.

У молодому віці трофічні виразки з’являються в жінок, але з часом ризик виникнення стає однаковим для жінок і чоловіків. Патологія може переходити у хронічну стадію та розвиватися кілька років. Крім високого ризику зараження крові, ураження кісткової тканини та деформації суглобів, виникають й інші складності. Одним із найпоширеніших ускладнень трофічної виразки можна назвати попадання в рану патогенної мікрофлори. Такі випадки виникають, коли дефект існує багато часу та виснажує захисний резерв організму. Патогени провокують додаткове запалення і можуть призвести до необхідності видалення пошкодженої кінцівки.

Причини появи трофічної виразки

Найчастіше трофічні виразки виникають, коли відбувається порушення живлення тканин організму на клітинному рівні. Процес регенерації тканин в цьому випадку повністю зупиняється, у результаті чого навіть невелика травма може спровокувати серйозні наслідки. До основних причин появи трофічних виразок можна віднести:

• наявність зайвої ваги;
• порушення гормонального балансу;
• механічні пошкодження;
• генетичну схильність;
• малорухливий спосіб життя;
• вагітність;
• шкідливі звички;
• похилий вік.

Високий шанс появи трофічних виразок виникає при діабеті, атеросклерозі, варикозному розширенні вен. Ожиріння та гормональний дисбаланс підвищують навантаження на нижні кінцівки та їхні судини. Кровопостачання тканин порушується, у результаті виникає застій лімфи, крові, уповільнюється обмін речовин та з’являються інші несприятливі чинники. Куріння, радіація, наркотики та неправильний спосіб життя відносяться до другорядних причин, але також винні у появі трофічних виразок. Негативним фактором є тривалий постільний режим і пролежні, що виникають в результаті.

Види трофічної виразки

Класифікація трофічних виразок відзначається складною структурою, оскільки види ушкоджень можуть ідентифікувати не лише через причину розвитку, а й за іншими чинниками. Основними з них можна назвати глибину ураження тканин та клінічну стадію виразки.

Залежно від глибини проникнення патології у тканини визначаються наступні види трофічних виразок:

• невеликі рани, які торкаються лише поверхневих шарів шкіри;
• пошкодження середньої тяжкості, що зачіпають шкіру, а також частково підшкірну клітковину;
• тяжкі дефекти, що проникають у максимально глибокі шари тканин.

Якщо розглядати види класичних виразок, що довго не гояться, виходячи з клінічного ступеня їхнього пошкодження, можна виділити шість варіантів дефектів.

1. Тканини, що оточують трофічну виразку, мають набряк, але самі пошкодження достатньо поверхневі. Шкірні покриви змінили колір на багряний та дуже витончені.
2. Рана розповсюджується на всі шари шкірних покривів. У центрі виразки сформовано вогнище синюшного відтінку, яке не підсихає.
3. Ущільнення дна трофічної виразки супроводжується набряком тканин, що її оточують.
4. Дефект прогресує та переходить на нові тканини. При цьому спостерігається підвищення крихкості судин та поява кровоточивості.
5. Загоєння настає лише після повного очищення вогнища. Під час грануляції некротичні ділянки зникають. Набряк поступово сходить.
6. Після того як трофічна виразка повністю затягнулася, утворюється рубець. Він може покривати всю уражену ділянку або чергуватись із ділянками молодої рожевої шкіри.

На сьогоднішній день виділяють декілька основних видів трофічних виразок, виходячи з причин їхнього формування.

У деяких випадках трофічні виразки є наслідком обморожень, опіків, злоякісних утворень шкіри, серцевої патології. Вирізняють вид ушкоджень, спровокований ускладненнями системних захворювань. Ефективно встановити точну причину виникнення трофічної виразки та її вид допоможе фахівець.

Клінічні прояви трофічної виразки

Проблема в ураженій ділянці виникає задовго до формування некротичних осередків. Першими проявами можна назвати зміни кольору шкіри. Вона набуває хворого бордового відтінку. Його викликають великі скупчення еритроцитів, що знаходяться на стадії розпаду. Згодом порушується циркуляція крові, що призводить до зміни кольору шкірних покривів. Вони стають блідими відносно довколишніх областей. Кисневе голодування та відсутність поживних речовин призводять до того, що шкіра у проблемних місцях стає дуже тонкою. Погіршують ситуацію набряки, спричинені порушенням венозного відтоку та застоєм лімфи. Нервові закінчення перетискаються, через що з’являються сверблячка і біль. У такому стані шкірні покриви чутливі навіть до незначних механічних контактів.

Некротична виразка захоплює один або кілька шарів шкіри, поступово заглиблюючись усередину тканин. Рана рідко гоїться швидше ніж за місяць. У найсерйозніших ситуаціях проблема може тривати роками. Самолікування не дає результату, бо класичні антисептики не працюють. Ба більше безконтрольне застосування народних засобів може лише посилити ситуацію, як і вибір невідповідних препаратів.

Особливості діагностики трофічної виразки

Визначити причину захворювання та виключити ризик ускладнень дозволить своєчасно виконана діагностика. З подібною проблемою варто звертатися до флеболога чи судинного хірурга. На першому етапі спеціаліст виконує візуальний огляд та проводить опитування пацієнта. Він з’ясовує, як давно з’явилися перші симптоми та уточнює наявність хронічних захворювань. Для більш поглибленого вивчення стану пацієнта використовуються такі способи діагностики:

• аналіз крові;
• біопсія тканин із рани;
• ультразвукове обстеження нижніх кінцівок за допомогою контрастної речовини (доплерографія);
• оцінка стану кровотоку в уражених тканинах (реовазографія);
• вивчення стану судин нижніх кінцівок із метою виявлення патологій (ангіографія).

Також призначаються додаткові аналізи. Їхній список може змінюватись в залежності від того, яке додаткове захворювання виявлене у пацієнта.

Лікування трофічної виразки

При лікуванні трофічної виразки насамперед фахівець повинен сконцентруватися на усуненні причин, що спричинили її появу. Лікування може бути різним – консервативним чи хірургічним. Перший варіант оптимальний, коли патологія, що утворилася, торкнулася тільки верхніх шарів шкіри. Другий актуальний в інших випадках (або якщо консервативний метод не дає очікуваного ефекту протягом трьох місяців), і дозволяє розраховувати на відновлення у більш серйозних ситуаціях. Програма лікування підбирається індивідуально і може тривати кілька місяців.

У першому випадку використовуються антибіотики, протизапальні препарати, протиалергічні засоби та інші аптечні препарати. Основна мета при консервативному лікуванні полягає у зниженні дискомфорту, а також загоєнні виразки. Обов’язково застосовуються компресійні панчохи та сорбційні пов’язки. У деяких випадках використовуються еластичні бинти. Вони допомагають зняти навантаження з вен та оптимізувати відтік венозної крові.

Хірургічне лікування передбачає використання лазеру для лікування вен. Також виконується видалення відмерлих ділянок тканин та проводиться повноцінна обробка виразки. Після цього виконується накладання пов’язки. У процесі хірургічного втручання виявлені пошкоджені судини перев’язуються. Можливе пересадження шкіри, якщо розмір рани перевищує 7 см.

Препарат Йодадін – антисептик широкого спектру дії

У процесі лікування трофічної виразки застосовується мазь Йодадін. Цей препарат відноситься до антисептичних та дезінфікуючих засобів. Він добре себе зарекомендував і є чудовим рішенням не лише при лікуванні трофічних виразок, а й інших небезпечних хвороб шкіри. Основна діюча речовина – повідон-йод. Його основна особливість полягає в поступовому вивільненні йоду для контакту з поверхнею, що постраждала. Завдяки цьому мазь ефективно впливає на тканини та пригнічує поширення шкідливих бактерій (грампозитивних, грамнегативних), різних вірусів, грибків та їхніх спор, простих мікроорганізмів. Дія препарату починається з перших хвилин з моменту контакту з раною. При цьому можна відзначити зміну його кольору – в міру роботи засіб повністю знебарвлюється.

Ефективний склад виявляє не лише бактерицидні властивості. Мазь Йодадін позитивно впливає й на стан уражених тканин. Вона допомагає прискорити процес їхнього відновлення та активує регенерацію. Резистентність до основної діючої речовини не формується. Змити мазь Йодадін можна за допомогою звичайної проточної води.

Профілактика трофічної виразки

Після закінчення процедури лікування потрібно проявляти пильність, бо проблема може з часом з’явитися знову. Слід періодично відвідувати лікаря та обов’язково дотримуватися рекомендацій щодо профілактики трофічної виразки. До основних з них можна віднести наступні:

• ретельну гігієну нижніх кінцівок;
• підтримку активного способу життя;
• забезпечення комфортної температури у зимову пору року;
• виключення шкідливих звичок;
• щоденне проведення масажу для покращення кровообігу в тканинах.

У деяких випадках варто обов’язково використовувати носіння компресійного трикотажу (еластичні бинти, панчохи), і дотримуватись дієти, рекомендованої фахівцем. Важливо регулярно оглядати поверхню шкіри на виявлення перших ознак застою лімфи та утруднення венозного відтоку. Це дозволить своєчасно виправити ситуацію та не допустити рецидиву трофічної виразки.