Стрес, тривожність і кислотність: зв’язок між мозком і кишківником

Мозок і кишківник обмінюються величезною кількістю інформації. Їхній постійний діалог формує у людини відчуття голоду, настрій, потяг до солодкого, поведінку, а також рівень стресу. Більшість людей стикається з функціональними проблемами кишківника, що може призвести до виникнення у людини проблем із психічним здоров’ям. Численні дослідження показали, що хороше здоров’я кишківника сприяє психічному благополуччю, тоді як проблеми з ШКТ можуть негативно позначитися на психічному здоров’ї. Як захворювання кишківника пов’язані зі стресом, спробуємо розібратися далі.

Зміст:

1. Кишківник – це не лише травна система
2. Що відбувається під час стресу
3. Зв’язок кишківник-мозок: як організм керує поведінкою та емоціями
4. Як саме кишківник спілкується з головним мозком
5. Який вплив стресу кишківник
6. Як допомогти пацієнтам у боротьбі зі стресом і проблемами травлення
7. Висновок

Система травлення пов’язана з людським мозком через частину нервової системи, яка розташована безпосередньо в кишківнику. Саме тому кишківник часто називають «другим мозком». Ця система здатна контролювати травні функції, зокрема секрецію травних соків та скорочення гладких м’язів. Частково кишківник контролюється центральною нервовою системою головного та спинного мозку. Травний тракт людини має власну нервову систему, яка в медицині називається кишковою нервовою системою. Вона складається з пучків нервів головного та спинного мозку, що дуже схоже на ЦНС. Нервова система використовує нейротрансмітери у вигляді серотоніну, щоб зв’язуватися з мозком. Саме через такий взаємозв’язок стрес може спровокувати або поглиблювати проблеми з травною системою, що також може погіршити стресову ситуацію, депресію або тривожність.

Здорова травна система покращує психічне здоров’я людини. Однак деякі звички можуть мати вирішальне значення. Подібний зв’язок працює в обидва боки. Стрес впливає на травлення, а проблеми зі шлунково-кишковим трактом можуть змінювати настрій людини. Організм людини реагує по-різному. Однак загальні принципи працюють для більшості людей однаково.

Кишківник – це не лише травна система

Коли мова заходить про кишківник, більшість людей уявляє собі перетравлення їжі, дискомфорт, здуття. Однак фізіологічно кишківник є набагато більшим, ніж просто орган, це найбільший імунний орган, важливий бар’єр, майданчик активного обміну сигналами між нервовою системою, мікробіотою та імунітетом. Також кишківник є середовищем, в якому формуються і трансформуються метаболіти, що впливають на стресові реакції, поведінку людини та мозок. Простими словами, кишківник – це жива біохімічна лабораторія.

Усередині шлунково-кишкового тракту живуть трильйони різних мікроорганізмів. Мікробіота бере участь у травленні, детоксикації, імунній регуляції та витісненні патогенних мікроорганізмів. Нормальна мікрофлора кишківника допомагає підтримувати гомеостаз, а також відновлювати мікробіоценоз кишківника.

Що відбувається під час стресу

Симпатична нервова система є частиною вегетативної нервової системи, яка здатна регулювати частоту серцевих скорочень, дихання, кров’яний тиск, вона реагує, запускаючи реакцію стресу, вивільняючи гормон кортизол. Після цього організм людини переходить у стан настороженості та починає готуватися до певної небезпеки.

Стрес викликає фізіологічні зміни у вигляді підвищення концентрації уваги, прискорення дихання, частоти серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску, рівня холестерину в крові, посилення м’язового напруження. Коли стрес викликає реакцію організму, такий стан може мати певні наслідки у вигляді:

• спазму стравоходу;
• підвищення секреції шлункової кислоти;
• відчуття слабкості;
• закрепу або діареї;
• загострення шлунково-кишкових захворювань, включаючи синдром подразненого кишківника, запалення кишківника, виразкові хвороби, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

У кожної людини симптоми стресу проявляються по-своєму, але, найімовірніше, стрес завдає шкоди здоров’ю людини, її емоційному стану та настрою. Стрес по-різному впливає на тіло, розум, поведінку, а також роботу шлунково-кишкового тракту, що може позначатися на вазі, викликати головні та м’язові болі, спричиняти зміни настрою та психічні реакції.

Зв’язок кишківник-мозок: як організм керує поведінкою та емоціями

Більшість людей не раз помічала, що під час стресової ситуації або сильного хвилювання може зкрутити живіт, що призводить до діареї. Або після важкого прийому їжі з’являється сонливість і затуманення свідомості. Усі ці ситуації безпосередньо пов’язані зі взаємодією мозку та кишківника, яку фахівці називають віссю «кишківник-мозок». Простими словами, такий зв’язок є двосторонньою системою комунікації між мозком і кишківником. Вони між собою спілкуються за допомогою нервових імпульсів, мікроорганізмів мікробіоти та гормонів. Усі ситуації, що відбуваються в кишківнику, впливають на емоції та поведінку людини, і навпаки – усі переживання можуть впливати на роботу шлунково-кишкового тракту. Також фахівці відзначають, що існує певна роль нервової системи, коли кишківник керує головним мозком людини. Головне значення відіграє вегетативна нервова система, яка керує роботою внутрішніх органів. Вона складається з двох частин:

• симпатичної. Ця частина активує режим загрози, коли людина починає нервувати або потрапляє в стресову ситуацію;
• парасимпатичної. Вона відповідає за спокій, травлення та розслаблення.

Якщо людина перебуває в постійному стресі, нервує, то симпатична система пригнічує роботу шлунково-кишкового тракту, що викликає проблеми з травленням, запальні процеси, а також погіршення настрою.

Як саме кишківник «спілкується» з головним мозком

Як зазначають фахівці, зв’язок між мозком і кишківником є двостороннім. Стрес не тільки негативно впливає на роботу кишківника, а й посилює тривогу, емоційну лабільність, внутрішнє напруження та стійкість до навантажень. Медицина розглядає кілька основних шляхів цього зв’язку, які описані в таблиці.

Також існує триптофановий шлях. Триптофаном називають амінокислоту, попередника серотоніну. Під час стресу або запального процесу його метаболізм зміщується в бік кінуренінового шляху, а не серотонінового. Після цього кишківник впливає на біохімічні шляхи, від яких залежить стресостійкість людини та її настрій.

Який вплив стресу на кишківник

Більшість досліджень показала, що стрес пов’язаний з появою або погіршенням симптоматики низки шлунково-кишкових захворювань. У медицині відзначають такі хвороби:

• запальні захворювання кишківника. Хронічний стрес, депресія можуть збільшити ризик рецидивів запальних захворювань кишківника, до яких можна віднести виразковий коліт і хворобу Крона;
• синдром подразненого кишківника. Стрес може призвести до синдрому подразненого кишківника. Така патологія виникає у людей, які постійно відчувають тривогу, негативні емоції;
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Пацієнти, які переживають стрес, мають ризик розвитку рефлюксу. Якщо у людини присутня тривога, то вона може відчувати погіршення симптомів під час стресів;
• пептичні виразки. Сама хвороба не може розвиватися через стрес, однак бактерія послаблює захисну оболонку стравоходу, шлунка або дванадцятипалої кишки, що дозволяє шлунковій кислоті проникнути всередину. Кислота і бактерії подразнюють слизову, викликаючи запальний процес або виразки;
• запори. Стінки травного тракту складаються з гладких м’язів, які мимоволі скорочуються. Це явище називають перистальтикою. Такі скорочення дозволяють їжі переміщатися по стравоходу. Коли організм перебуває у стані стресу, він реагує на загрозу і перестає зосереджуватися на перистальтиці, внаслідок чого розвивається запор.

Також стрес може викликати стан «дірявого кишківника», метеоризм, дисбактеріоз кишкової мікробіоти. Однак правильне харчування може пом’якшити негативний вплив стресу на баланс мікробіоти кишківника.

Як допомогти пацієнтам у боротьбі зі стресом і проблемами травлення

Головним кроком у боротьбі зі стресом і проблемами ШКТ вважається виявлення джерела стресових ситуацій. Необхідно змінити спосіб життя, ввести у свій ритм регулярні фізичні навантаження, медитації, йогу. Не варто забувати про здоров’я травної системи, що включає здорове харчування, багате на клітковину, підтримання рівня рідини в організмі. Також варто звернутися за допомогою до гастроентеролога, який призначить обстеження, поставить діагноз і розробить індивідуальну схему терапії. Найпопулярнішими методами вважаються:

• регулярні тренування. Фізична активність знижує напругу, стимулює викид ендорфінів, які діють як знеболюючі. Вони покращують сон, що допомагає знизити стрес. Навіть невелике інтенсивне навантаження буде кориснішим при тривозі, ніж малорухливий спосіб життя;
• йога. Ці тренування поєднують у собі різні пози тіла, дихання та медитації. Йога знижує артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень. Численні дослідження показали, що йога покращує якість життя, знижує рівень стресу, тривоги та депресії;
• медитації. Різні техніки допомагають людині зосередити увагу на діяльності, конкретному об’єкті, щоб досягти спокою.

Також поліпшити стан організму під час стресу допоможе регулярний і якісний сон, адже мелатонін має захисну дію проти стресу та проблем із шлунково-кишковим трактом. Щоб поліпшити роботу травної системи, фахівці рекомендують додати до раціону пробіотики, пребіотики, омега-3, магній, продукти, багаті на клітковину, цільнозернові продукти, фрукти, овочі, які допоможуть відновити баланс корисних бактерій у кишківнику.

Висновок

Зв’язок «мозок-кишківник» є двосторонньою системою комунікації (віссю), де хронічний стрес і тривога можуть підвищити рівень кортизолу, порушуючи мікробіом і посилюючи запальні процеси. Такий стан провокує проблеми зі шлунково-кишковим трактом, викликаючи печію через підвищену кислотність, біль і спазми. У відповідь на це кишківник надсилає сигнали до мозку, погіршуючи емоційний стан людини. Відновити баланс, взаємозв’язок між мозком і кишківником допоможуть йога, медитації, які знижують рівень кортизолу, правильне харчування із включенням у раціон пробіотиків і пребіотиків, а також зміна способу життя у вигляді якісного сну, фізичної активності, адже вони безпосередньо впливають на роботу кишківника.