Цистит: які ускладнення можуть виникнути, якщо не лікувати?

Цистит є інфекційною патологією, при якій здійснюється ураження внутрішнього шару слизової сечового міхура. Захворювання виникає внаслідок ураження бактеріями, вірусними або грибковими мікроорганізмами. Хвороба може виникнути в будь-якому віці, вона вражає як чоловіків, так і жінок. Цистит вважається досить поширеним захворюванням, щорічно від нього страждають понад 150 мільйонів осіб.

Зміст:

1. Причини виникнення циститу
2. Симптоматика циститу
3. Класифікація циститу
4. Діагностика циститу
5. Як проводиться лікування циститу
6. Препарат Урохолум у лікуванні циститу
7. Можливі ускладнення циститу
8. Профілактика циститу

Сечовий міхур є непарним органом, усередині якого накопичується сеча. Вона виробляється нирками, потрапляє в сечовий міхур по сечоводах і виходить через уретру. Цистит представляє собою запальну хворобу сечового міхура, що характеризується хворобливими відчуттями під час сечовипускання, прискореним позивом до сечовипускання та іншою симптоматикою. Захворювання є найпоширенішою урологічною недугою, яка вражає людей різної статі та віку.

Недуга може зачіпати не тільки оболонку сечового міхура, а й його структуру в цілому, що може призвести до різних небезпечних ускладнень. Захворювання може спричиняти неприємні симптоми, і без належної терапії це може призвести до ускладнень, включно із запаленням нирок, ХНН та іншими небезпечними для життя хворобами.

Причини виникнення циститу

Причинами розвитку захворювання можуть бути різні чинники, які варіюються залежно від статі пацієнта та його анатомічних відмінностей. Інфікування недугою здійснюється різними шляхами: гематогенним або лімфогенним. За гематогенного розвитку інфекція розноситься по всьому організму і потрапляє в сечовий міхур із припливом крові. Лімфогенний зазвичай розвивається за вже наявного запального процесу, бактерії потрапляють на слизову сечового міхура разом із лімфою. Жінки більш схильні до розвитку хвороби через анатомічні особливості. До факторів ризику відносять:

• активне статеве життя з частою зміною статевих партнерів;
• стримування сечовипускання;
• вагітність;
• менопаузу;
• застосування засобів інтимної гігієни, що порушують нормальну мікрофлору уретри;
• різні урологічні та гінекологічні хвороби;
• вроджені аномалії сечостатевої системи.

Причини розвитку циститу в чоловіків найчастіше пов’язані із захворюваннями простати, які перешкоджають нормальному сечовипусканню. Також до причин виникнення хвороби відносять уретральні інфекції, андрологічні хвороби, тривале використання сечового катетера.

Симптоматика циститу

Найпоширенішою ознакою циститу є часте сечовипускання. Людина може відчувати різі під час або після спорожнення сечового міхура, біль, дискомфорт внизу живота. Із розвитком запального процесу позиви до сечовипускання починають частішати, а об’єм сечі зменшуватися. У рідкісних випадках спостерігається нетримання сечі та погіршення самопочуття. До симптомів циститу відносять:

• больові відчуття внизу живота;
• появу крові, слизу або гною в сечі;
• помутніння сечі або набуття нею темного кольору і зміну запаху;
• підвищення температури тіла;
• загальну слабкість;
• відчуття наповненості сечового міхура.

За класичного перебігу хвороби загальне самопочуття пацієнта вважається задовільним, що не особливо позначається на його якості життя. Також хвороба може мати важчу форму, коли в пацієнта підвищується температура, з’являється слабкість і знижується працездатність.

Класифікація циститу

Цистит – це інфекційна хвороба, яка спричиняє біль і дискомфорт під час сечовипускання. У медичній практиці фахівці відзначають досить об’ємну класифікацію цієї хвороби. Захворювання можна класифікувати за кількома ознаками, які детально описані в таблиці.

Цистит представляє собою неоднорідну групу захворювань, кожне з яких потребує комплексного лікування і грамотного підходу.

Детальніше про препарат

Діагностика циститу

Перш ніж призначити лікування, необхідно поставити правильний діагноз і провести детальну діагностику захворювання. Терапією цієї хвороби займається уролог. Щоб визначити наявність цієї недуги і призначити правильне лікування, фахівець призначає низку обстежень і аналізів:

• аналіз сечі для виявлення збудника хвороби;
• УЗД органів сечостатевої системи, включно із сечовим міхуром і нирками. Дослідження дає змогу визначити наявність каменів, аномалій і різних ущільнень;
• зішкріб із цервікального та сечовивідного каналів, щоб визначити наявність ІПСШ;
• проведення цистоскопії. Ендоскопічне дослідження представляє собою процедуру, коли лікар вводить у сечовий міхур тонку трубочку з камерою на кінці для візуального огляду і виявлення патологій;
• біопсія. У разі підозри на онкологію сечового міхура або інших небезпечних захворювань може знадобитися біопсія;
• чоловікам потрібно пройти УЗД простати, щоб переглянути стінки сечового міхура в розправленому вигляді;
• жінки додатково мають пройти огляд у гінеколога.

Після збору інформації, отримання даних аналізів і обстежень лікар зможе поставити діагноз і призначити відповідне лікування. Рання діагностика цього інфекційного захворювання допоможе запобігти небезпечним ускладненням і рецидивам.

Як проводиться лікування циститу

Терапія циститу безпосередньо залежить від причин виникнення хвороби, її форми та перебігу, наявності ускладнень і стану здоров’я пацієнта. Для лікування фахівець призначає:

• антибактеріальну терапію. Інфекційна форма хвороби потребує призначення антибіотиків або інших антибактеріальних препаратів. Вибір конкретного засобу залежить від поставленого діагнозу та результатів досліджень. Антибіотики можуть призначатися у вигляді таблеток або ін’єкцій терміном до 14 днів;
• знеболювальні та спазмолітичні засоби. Для полегшення больового синдрому і зменшення спазмів сечового міхура лікар призначає нестероїдні протизапальні препарати і спазмолітики;
• фітопрепарати. Ці засоби мають протизапальну дію. Препарати призначають для комплексного лікування, вони створюються на основі журавлини, шавлії, календули та інших лікарських рослин;
• фізіотерапевтичні процедури. Щоб усунути запалення сечового міхура, лікар може призначити фізіопроцедури у вигляді електрофорезу, магнітотерапії, ультразвукової терапії, які надають знеболювальний і протизапальний ефект;
• дотримання питного режиму. Це правило є важливим компонентом терапії хвороби. Достатнє споживання рідини сприятиме промиванню сечовивідних шляхів і виведенню бактерій, що провокували захворювання. У разі ускладнень і тяжкого перебігу хвороби може знадобитися хірургічне втручання з видалення каменів, корекції аномалій, дренування абсцесів.

Препарат Урохолум у лікуванні циститу

У комплексному лікуванні циститу сучасний препарат Урохолум показав відмінні результати. Цей засіб є комбінованим фітопрепаратом, який призначається завдяки своїй антисептичній, протизапальній і спазмолітичній дії. Препарат представлений у двох формах (краплі та капсули). Урохолум також ефективний для лікування уретриту, сечокам’яної хвороби, різних захворювань нирок.

Урохолум розроблений на основі рослинних компонентів, які швидко всмоктуються в кров, стимулюють нирковий і печінковий кровообіг, покращуючи сечовипускання і виділення жовчі. Препарат нормалізує тонус гладкої мускулатури верхніх сечовивідних шляхів, послаблюючи запальний процес, надаючи бактерицидний, діуретичний, жовчогінний, спазмолітичний ефект.

Препарат Урохолум має у своєму складі моркву дику, м’яту, хвощ, спориш, хміль, приймочки кукурудзи, бузину, звіробій і березові бруньки. Ці компоненти мають високу ефективність у комплексному лікуванні циститу та інших урологічних захворювань. Головною перевагою препарату є його комплексна дія, він не тільки усуває симптоми хвороби, а й відновлює нормальне функціонування сечовидільної системи.

Урохолум краплі/капсули призначені для дорослих і дітей від 12 років.

Можливі ускладнення циститу

У разі неправильного або несвоєчасного лікування це інфекційне захворювання може призвести до різних наслідків, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини. До найпоширеніших ускладнень можна віднести:

• пієлонефрит. Це запалення нирок, за якого інфекція поширюється на нирки та супроводжується сильним болем у попереку, високою температурою, ознобом, інтоксикацією;
• абсцес нирки. У рідкісних випадках цистит може спричинити гнійну порожнину, це серйозна небезпека для життя, що потребує хірургічного втручання;
• зараження крові. Це вкрай рідкісне ускладнення, яке характеризується потраплянням інфекції в кров. Уросепсис супроводжується високою температурою, ознобом, головним болем, блювотою, він також може призвести до летального результату;
• хронічна ниркова недостатність. Це стан, за якого нирки не можуть впоратися зі своїми функціями. Ця хвороба потребує довічного лікування.

Своєчасні діагностичні методи і правильно підібране лікування циститу дають змогу уникнути всіляких ускладнень, зберігши при цьому здоров’я сечостатевої системи. Саме тому необхідно вчасно звертатися до уролога і не займатися самолікуванням.

Профілактика циститу

Профілактика відіграє важливу роль для запобігання розвитку циститу. Фахівці рекомендують:

• підтримувати хорошу гігієну;
• уникати переохолодження;
• збільшити добове споживання рідини;
• проводити спорожнення сечового міхура після статевого акту;
• обмежити вживання алкоголю, гострої їжі, кофеїну, прянощів;
• регулярно вживати пробіотики у вигляді йогуртів або добавок;
• відвідувати уролога для виключення різних захворювань.

Ці прості правила та рекомендації допоможуть убезпечити організм від різних хвороб. Дотримання гігієни та своєчасна профілактика знизять ризик розвитку циститу та його наслідків.